Новий, віце-прем'єрський кабінет В'ячеслава Кириленка вочевидь менш затишний, аніж колишній, міністерський. У приміщенні Кабміну пан В'ячеслав має такий собі класичний совдепівський «полігон» із характерними меблями, допотопними телефонами й картинами. Що ж зробиш — державний спадок. Однак тепер на мiсцi деяких полотен уже висить з десяток фотографій помаранчевого Майдану в дерев'яних рамках. А ще новий головний гуманітарій країни у свій кабінет приніс портрет молодого Івана Мазепи — це, напевно, щоб надихав. Адже роботи — хоч греблю гати! Традиційно проблемна в нашій державі соціально-гуманітарна ділянка, п'ять міністерств, сила-силенна держкомітетів й сподівання мільйонів українців на краще — ось «матеріал», з яким доведеться віднині мати справу В'ячеславу Кириленку. Про те, що в Україні незабаром має змінитися медична та освітня галузь, а соціальні обіцянки виконаються, віце-прем'єр розповів кореспонденту «України молодої».

В уряді позавчора ввечері заповнилася ще одна вакансія. На посаду повернувся ще один міністр «кучмівського призову», але назвати Сергія Головатого — а саме він очолив Міністерство юстиції — представником «старої команди» чи «попереднього злочинного режиму» язик не повернеться ні в кого. Підписання Президентом указу «по Головатому», навпаки, свідчить про те, що Ющенко — прихильник не лише «технічних» кандидатур, а в деяких моментах може йти і на загострення кадрової ситуації.

700 годин записів із так званих «плівок Мельниченка», отримані представниками Фонду громадських свобод Бориса Березовського власне від Миколи Мельниченка у 2002 році, тепер передані в Генпрокуратуру. Раніше — 26 квітня 2005 року – люди Березовського надали їх Службі безпеки України, очолюваній Олександром Турчиновим, але тоді «передача цих матеріалів не була належним чином оформлена», пояснив учора керівник Фонду громадських свобод Алекс Гольдфарб в інтерв’ю «Українській правді». «Тепер це залагоджено, і зараз у прокуратури в руках перебувають юридично оформлені всі записи», — каже Гольдфарб.

Уже на початку наступного тижня глава держави підпише укази, які будуть регламентувати роботу двох найближчих до нього структур. Про це на вчорашньому брифінгу заявив голова СП Олег Рибачук. «Приблизно в понеділок, у вівторок, я думаю, вийдуть укази Президента про повноваження, про функції, можливо, навіть про регламент роботи секретаріату і Ради нацбезпеки», — цитує Рибачука УНІАН. Відзначимо, що значна частина політиків пояснювала конкуренцію між РНБО Порошенка, урядом Тимошенко та секретаріатом Зінченка (яка, зрештою, вилилася у кризу та низку відставок) саме тим, що простір для цього протистояння утворювала відсутність чітко прописаного розмежування функцій і повноважень.

Є підстави вважати підписання меморандуму між владою та опозицією таким собі політичним «троянським конем». Саме з його допомогою, подейкують, Партія регіонів тепер отримала нагоду на наступних виборах потрапити до парламенту майже автоматично. З’явилася версія, згідно з якою «регіонали», зокрема донецькі, отримали взамін право «першої шлюбної ночі». Тобто право отієї ночі підрахунку голосів. Іншими словами, подейкують, владою їм обіцяно невтручання в голосування «по-донецькому». А раз так, то невже навесні на деяких виборчих дільницях за ПР та її лідера знову віддадуть голоси 99 чи навіть 105 відсотків виборців?..

Що може цікавити міжнародних інвесторів більше, ніж стабільна економічна ситуація в державі, куди вони збираються вкладати свої кошти? Тому, виступаючи в четвер на міжнародному економічному форумі «Україна—ЄС», що проходив у Львові, Президент намагався пояснити іноземним гостям причини відставки попереднього і призначення нового уряду. «Я хочу пояснити, що та криза, яка виникла на початку вересня в Україні, криза політична, сьогодні себе вичерпала. Вчора ми поставили крапку в темі формування уряду», — сказав Віктор Ющенко (нагадаємо, станом на вчора вакантною у Кабміні залишалася тільки посада міністра охорони здоров'я). І розкритикував діяльність уряду Юлії Тимошенко: «Рік цей ми почали з темпів росту економіки — 6,5% приросту ВВП. 9,3% — це була наша макроекономічна мета приросту валового продукту... Прийшлося двічі переглядати цей показник, останній раз — у червні. Показники падали приблизно на 1,5 пункта в місяць, і в серпні Україна мала мінус 1,6% приросту ВВП. (...) Дії уряду Тимошенко — це червона картка того, що економічні процеси розвернулися у протилежному напрямку».

Валерій Пустовойтенко — постать дуже своєрідна в українському політикумі. Він, як правило, завжди хоче бути близьким до влади і входити у владу. Свого часу його партія — Народно-демократична — називалася «партією влади», сам Валерій Павлович був Прем'єр-міністром (попередником на цій посаді Віктора Ющенка), а після відставки В.Ю. з уряду невдовзі знову прийшов у Кабмін і працював міністром транспорту (перед Георгієм Кірпою). На минулих виборах Пустовойтенко зі своєю схильною до розмивання й хитання фракцією, попри все, був у команді Віктора Януковича. Але і після зміни влади В.П.П. хоче в неї повернутися. Ясна річ, це було складно зробити, коли формувався уряд Юлії Тимошенко. Коли ж «богиня революції» пішла у відставку і її змінив Юрій Єхануров (який, до речі, тривалий час був підлеглим Пустовойтенка в НДП), Валерій Павлович дуже оживився. Його метою, кажуть, було повернення у Мінтранс, але тепер уже значно крутіший і більш ласий, ніж під час першої каденції Пустовойтенка, — зі значно зрослою фінансовою та матеріальною базою, у відремонтованому скляному хмарочосі на проспекті Перемоги, із доважком у вигляді галузі зв'язку. Задля цього було знову реанімовано фракцію Пустовойтенка — НДП-«Трудова Україна», яка примудрилася підписатися під «Декларацією єдності...» ще тоді, коли навіть не була зареєстрована в парламенті. Ендепісти-«трудовики» показали: ось які ми вже провладні — і спробували делегувати Пустовойтенка у новий уряд за своєю квотою. Не склалося. І тепер фракція НДП-«ТУ» знову на межі розпаду (в ній лишається 13 депутатів замість потрібних 14), а ображений Валерій Павлович знову натякає на перехід в опозицію.
Минулого тижня, коли вакансію на чолі Мінтрансу було заповнено людиною попереднього міністра, Євгена Червоненка, — 29-річним Віктором Бондарем, Валерій Пустовойтенко видав гнівну заяву, в якій назвав новий Кабмін «непрофесійним». Відозва лідера НДП була різкою: «Не встигло ще висохнути чорнило підписів під деклараціями й меморандумами про взаємодію й співробітництво, як із бюрократичної піни народився новий рахітичний малюк під гучною назвою «оновлений уряд».
За роз'ясненнями «УМ» звернулася до самого Пустовойтенка.

На київських стовпах, парканах, стінах і транспортних зупинках парламентські вибори вже почалися й набирають обертів. Якщо листівки «синьої» опозиції — із закликами здавати помаранчеву символіку — трималися недовго й та акція відгуку серед киян не знайшла, то нова «оранжева» опозиція діє значно активніше й у вигляді наочної агітації представлена значно ширше.

— Пане Тарасе, через кілька днів проходитиме з'їзд партії «Реформи і порядок», на якому ваша політична сила, можливо, обиратиме собі нового голову. І все через те, що Віктор Пинзеник вирішив залишитися міністром фінансів у новому уряді, а декому дуже хотілося цей — «не Юлин» — уряд бойкотувати. Схоже, у лавах ПРП, яка завжди мала імідж «мозкового центру» української політики, виникли серйозні проблеми...
— Ситуація в ПРП справді досить складна. Більшість у партії, як я можу судити по настроях, схиляється до союзу з Юлією Тимошенко і спільної з нею участі у виборчій кампанії наступного року. А Пинзеник і разом із ним меншість партійців схиляється або до співпраці з Президентом, або до блокування у рамках блоку «Наша Україна» зразка 2002 року, який Ющенко намагається відтворити. Такі настрої, звісно, дуже збільшують небезпеку розколу партії. Бо може скластися так, що незалежно від рішення з'їзду дехто може вийти з ПРП. Але це буде ще кращий варіант, адже тоді принаймні не буде допущено розколу. Значно розумніше в разі кардинальної незгоди з позицією партії вийти з її лав, не порушуючи партійної єдності, ніж її розколювати. Не згодний — тихенько собі обери персональний політичний шлях і не руйнуй чужого.

«Посад — багато, але Безсмертний — один». Цей вислів, подібно до «маємо те, що маємо» у Кравчука, став візитною карткою (чи то пак, «візитною» фразою) Романа Безсмертного. I ця максима все ще зберігає свою актуальність. Після урядової ротації (а автором ідеї «відставити всіх» був якраз Роман Петрович) сам він залишився в уряді. Ба більше — зберіг за собою те саме крісло віце-прем'єр-міністра. І стоїть воно у тому самому урядовому кабінеті. Тільки тепер на спинці його стільця замість «...з адміністративно-територіальної реформи» можна написати «з питань регіональної політики». Відтак регалії Безсмертного поповнилися ще однією «намистиною».