Уперше за історію свого існування подібний форум відбувається в країні, на території якої йде війна, що наклало свій відбиток: частина розробок стосувалася питання, як вижити в умовах війни й отримати потрібну інформацію. Однією з таких розробок стала представлена інтерактивна карта будівель, пошкоджених внаслідок обстрілів на основі мобільного додатку на телефон.

Головна біда наповнюваності держбюджету, як заведено вважати, — це спад в економіці та її тінізація. Але виявляється, що не тільки. Іноді державні фіскальні служби категорично відмовляються... брати гроші у підприємців, які за всяку ціну прагнуть заплатити їм ці кошти. І при цьому блокують відродження бізнесу. Яскравий приклад — діяльність підприємства «АТЕК», трудовий колектив та акціонери якого прагнуть відновити платоспроможність підприємства і розрахуватися з боргами. На жаль, поки що безуспішно.

Війна за «7-й кілометр» триває в Одесі з 2010 року. Тоді одіозний депутат від Партії регіонів Юрій Іванющенко разом зі «смотрящим» Одещини Іваном Аврамовим зробили законним власникам пропозицію, від якої ті не змогли відмовитися, — «подарувати» частку статутного капіталу ринку. Невдовзі один із засновників «одеського Черкізона» Володимир Добрянський помер, і «Сім’я» отримала повний контроль над підприємством.

Війна на Донбасі триває вже чотири місяці, але тільки недавно деякі харківські підприємства оборонної галузі отримали замовлення на важку техніку. Зізнання силовиків у тому, що без броні терористи розстрілюють їх, як мішені у тирі, особливо трагічно пролунало на тлі іншої інформації, поширеної у ЗМІ. Виявляється зараз на складах Харківського бронетанкового заводу припадають пилом близько 500 нових БТРів і танків, половину з яких можна поставити на колеса за досить короткий термін. Поставлять чи ні — невідомо, але певні зрушення є. Концерн «Укроборонпром», до складу якого входять шість підприємств ВПК регіону, зараз скрізь проводить перевірку, намагаючись запустити робочий конвеєр. Мета — якнайшвидше озброїти армію.

Тіньові оборудки чиновників і можновладців стають відомими для суспільства, як правило, через деякий час після їх завершення. Зазвичай, коли замість однієї команди виконавців до керівництва приходять її опоненти. Тому цей випадок трохи виходить за традиційні рамки. По-перше, сама історія ще не закінчилася, і закінчитися може досить погано.

В Україні знову дорожчає бензин — разом із знеціненням національної валюти, а іноді й випереджаючи цей процес. Тож експерти ставляться до підвищення роздрібних цін на пальне двояко. З одного боку, маємо об’єктивний чинник «за» — знецінення національної валюти.

Непроста ситуація в Україні, спричинена агресією нашого східного сусіда, вже восени може стати ще загрозливішою. Причини: похолодання та ще одна улюблена зброя офіційного Кремля — постачання природного газу. В уряду є зовсім небагато часу, аби знайти вихід. «Ми знаємо про плани Росії взимку взагалі перекрити транзит газу, навіть на країни-члени Європейського Союзу.

В останні два дні українська національна валюта суттєво прискорила свій і без того інтенсивний забіг до рекордного знецінення. Повідомлення з міжбанківських торгів вселяють навіть у непереборних оптимістів думку про то, що вже найближчим часом усі ми житимемо у Зімбабве. У кращому випадку...

Україні терміново потрібні гроші! В іншому випадку ситуація у державі може суттєво загостритися. Про серйозність проблеми свідчать хоча би вчорашні події на міжбанківському ринку: американський долар переступив чергову «психологічну» позначку — 14 гривень. Між тим, Міжнародний валютний фонд, який відтермінував видачу нам чергового траншу кредиту «стенд-бай», висуває нові, доволі жорсткі умови.

Цього літа в Києві відбувся установчий форум Всеукраїнського об’єднання «ЗАСТУП» (За Соціальну Трудову Українську Перспективу). Участь у заході взяли більше чотирьох тисяч представників сільських громад, агровиробники, переробники сільгосппродукції, фермери та керівники профільних організацій з усіх областей України.