На місце директора Херсонеського заповідника Леонід Марченко прийшов 25 років тому із Севастопольського міськвиконкому. Саме йому першому спало на думку відродити Свято–Володимирський собор, що лежав у руїнах посеред античного городища. Одержимий цією ідеєю, він методично «набридав» компартійним секретарям та ієрархам церкви. І досяг успіху — шість років тому у відновленому красені–храмі поновилися регулярні богослужіння. Проте місцевій єпархії Московського патріархату, якій храм відійшов у постійне користування, виявляється, цього замало. Вона хоче бачити у своїй власності не тільки собор, а й решту споруд колишнього херсонеського чоловічого монастиря з прилеглою територією. Мотивуючи це тим, як сказано в раніше оприлюдненому в ЗМІ листі митрополита Сімферопольського і Кримського Лазаря до глави держави Віктора Януковича, що ці культові об’єкти «використовуються не за призначенням (а іноді навіть оскверняються)».

Місто Бердичів, що на Житомирщині, невдовзі може стати «меккою» дослідників та науковців — місцеві уфологи ініціюють створення пам’ятника загиблим інопланетянам. Один із авторів ідеї Олександр Налісман пояснив, що інопланетяни, відвідуючи Землю, неодноразово ставали жертвами катастроф. Як приклад, в українській базі даних про НЛО можна знайти згадку про катастрофу в Херсонській області, що сталася 1997 року. Тоді, за даними уфологів, винищувач Військово–повітряних сил зіткнувся з невпізнаним літаючим об’єктом. Обломки НЛО українські військові буцімто забрали на дослідження.

Попри вчорашнє відносне потепління, зима і далі впевнено продовжує вступати у власні права. Так, синоптики попереджають про штормову ситуацiю на Закарпатті. Готуються до боротьби з негодою і на Львівщині, де вчора випало майже 15 відсотків місячної норми снігу, що завдало чималих клопотів тамтешнім комунальникам. У зв’язку з цим влада міста Лева навіть закликала городян бути максимально обережними й остерігатися можливих зсувів снігу, а автомобілістів — відкласти поїздки власними автівками й скористатися комунальним транспортом. Доречною ця порада була б і для мешканцiв Херсонщини, де позавчора через складні погодні умови утворився рекордний затор.

Раптовий перехід дощів у морози на Херсонщині спричинив справжнє стихійне лихо — намерзлий лід на лініях електропередач знеструмив містечка Каланчак, Чаплинка, частково Цюрупинськ та Генічеськ, кiлька сіл у Голопристанському та Білозерському районах. Загалом по області залишились без електропостачання 38 населених пунктів повністю та 12 частково, повідомляє прес–служба МНС. Учора в регіоні ще тривали ремонтно–відновні роботи.

На думку глави держави, Верховна Рада перевищила свої повноваження: відповідно до Конституції України, парламент не наділений повноваженнями приймати рішення про повернення об’єктів у державну власність. «Пропоную Закон України «Про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» відхилити як такий, що прийнятий Верховною Радою України всупереч Конституції України», — йдеться в заяві Президента.

Херсонська влада намагалася заборонити громадську ходу вшанування пам’яті жертв тоталітарного режиму в судовому порядку. Претензії висувалися досить дивні: мовляв, мирна акція заважатиме проїзду громадського транспорту та «швидкої». При цьому ніхто навіть не спромігся подумати про те, що акція запланована на вихідний день (суботу) і зовсім не в годину пік. Крім того, раніше проблем iз видачею дозволу на проведення подібного роду акцій не виникало.

Дорогі брати і сестри,

Українці, співвітчизники!

Ми продовжуємо те, що маємо продовжувати. Робимо те, що маємо робити.

Сьогодні по всій Україні та у світі вшановується пам’ять мільйонів невинних жертв Голодомору–геноциду.

Це роблять звичайні люди, незважаючи на формальності, владу, політиків.

«Історія як шкільний предмет має серйозну місію: дати можливість дитині стати відповідальним громадянином. І для цього слід навчити учня працювати з історичними фактами, з джерелами», — каже відомий педагог–новатор, історик, автор–упорядник мультимедійного посібника «Голодомор в Україні 1932–33 років. Людський вимір трагедії» Олександр Войтенко. Посібник складається з DVD (на якому записано вісім відеосвідчень очевидців терору голодом) та покрокового плану уроку з історії Голодомору. Також тут є рекомендації щодо використання відеоресурсу, хронологія голоду, масив тогочасних офіційних документів, радянські плакати, карта демографічних втрат і висновок відомого правознавця Євгена Захарова «Правова кваліфікація Голодомору 1932–33 років в Україні та на Кубані як злочину проти людяності та геноциду». Посібник стане в пригоді також викладачам право­знавства, літератури, етики й філософії. Пан Войтенко каже, що все, що потрібно вчителеві — це грамотно побудувати роботу з цими джерелами. А учні хай мислять і вчаться робити власні висновки.

Судно «Свята Софія» з п’ятьма українцями на борту арештували днями у кіпрському порту Лімассол за невідповідність технічного стану судна міжнародним вимогам. Як повідомив речник МЗС України Олександр Дікусаров, «Св. Софія» зараз перебуває на рейді Лімассола, стан здоров’я моряків задовільний, вони забезпечені водою і продовольством.