Провівши за дев’ять днів сім гонок на території трьох країн — Німеччини, Швейцарії та Італії, найкращі лижники світу визначили переможців сьомого за ліком турніру «Тур де скі». Юстина Ковальчик із Польщі скористалася відсутністю головної конкурентки, норвежки Маріт Бйорген, і легко виграла жіночий залік.

Коли легендарного бразильця Пеле весь світ називав «Королем футболу», Ліонеля Мессі ще не було на світі. А коли в 2000 році Міжнародна федерація історії та статистики футболу назвала Едсона Арантеса ду Насіменто найкращим гравцем XX століття, аргентинський нападаючий на прізвисько Блоха лише починав свій шлях у футбольній академії «Барселони».

Після зміни прописки гонки «Париж—Дакар» (ралі залишило північ Африки через тамтешню нестабільність) Південна Америка вже вп’яте готується прийняти легендарний рейд, старт якого запланований на 5 січня.

Попри існування у світовому хокеї так званої «великої шістки» збірних, цей вид спорту має особливу «надбудову». Неважливо, якого штибу турнір, а протистояння Росії й Канади відбирає левову частку вболівальницької уваги в інших грандів — Чехії, США, Швеції та Фінляндії.

Настання Нового року в Німеччині вирішили відзначити не лише традиційною «Різдвяною гонкою» біатлоністів, а й популярною лижною багатоденкою «Тур де Скі». В Обергофі, де стартував сьомий за ліком «Тур», лижники пробігли два етапи.

Як і обіцяв головний тренер біатлонної збірної Василь Карленко, найкращі вітчизняні «стріляючі лижники» на чемпіонаті України вийшли на старт в естафетній гонці. Щоправда, стосувалося це лише чоловіків. А визнані лідерки жіночої команди потрапили натомість до лазарету. Валентині Семеренко ще перед стартом ЧУ дали можливість підлікувати стару хворобу, й вона поїхала на консультації до словенського лікаря. А її сестра Вікторія та Олена Підгрушна підхопили застуду перед самими змаганнями в Тисовці.

Хоч і намагалося керівництво ФФУ внести інтригу у вибори головного тренера національної збірної, однак неприїзд шведа Свена–Йорана Ерікссона на вчорашній виконком, перенесений із понеділка, зробив кандидатуру Михайла Фоменка фактично безальтернативною. Зрештою він отримав одностайну підтримку.

Контракт із 64–річним спеціалістом, який останні кілька місяців очолював тренерську раду ФФУ, підписали за системою «1+2». «Перед збірною стоїть завдання досягти максимально результату у відборі на чемпіонат світу–2014. По закінченні першого року співпраці Фоменко буде звітувати про виконану роботу, і якщо результати задовольнять представників виконкому, ми пролонгуємо договір», — пояснив умови контракту президент ФФУ Анатолій Коньков. Інші деталі домовленостей розголошувати відмовився, пославшись на конфіденційність.

Після того як навколо НСК «Олімпійський» «зачистили» під «зону гостинності УЄФА» прилеглу територію з ковзанкою «Крижинка», все льодове життя столиці перекочувало на новозбудовану арену по вулиці Шалетт у Дніпровському районі. Уже другий рік поспіль тут збираються найсильніші фігуристи України, виборюючи звання національних чемпіонів та — заодно — путівки на континентальну і світову першості.

«Організація хороша. Добре музичне забезпечення, чудова акустика. Проте зал дуже холодний. Через це фігуристи мають масу незручностей, адже в одних сценічні костюми з коротким рукавом, у інших — із сіточкою. Щоправда, минулої зими було ще холодніше», — розповідає «УМ» головний тренер збірної Марина Амірханова про особливості змагань на новій льодовій арені.

Київський «Спартак», який у союзні часи гримів на весь світ, в еру незалежності поступово здавав свої позиції в українському жіночому гандболі. Згодом його місце на вітчизняному олімпі зайняв запорізький «Мотор», який поступово дістався й європейських вершин, вигравши Кубок кубків. Однак занепад ручного м’яча в Україні загалом позначився й на провідному жіночому клубі. «Рівень суперників був настільки низьким, що дівчатам було нецікаво, тісно в українському чемпіонаті. А утримання такого клубу для його президента В’ячеслава Богуслаєва стало дуже дорогим задоволенням», — свідчить віце–президент ФГУ Олександр Шипенко. Тож жіночий клуб розформували. Але гендиректор заводу «Мотор–Січ» Богуслаєв не зміг довго жити без гандболу й вирішив відродити клуб, щоправда, зробивши ставку вже на чоловіків.