— Не завжди виходить самій готувати домашню їжу, але для першої страви я намагаюся знаходити час. Причому роблю суп у невеликій ємкості, як казала бабуся, «щоб завжди був свіжим». У кухнях деяких народів перші страви взагалі не посідають чільного місця. Але я з тих людей, які вважають, що принаймні раз на день суп має бути у шлунку.
Колекціонування рецептів кави стало моїм хобі: я привожу їх з мандрів, вишукую в інтернеті та в меню кав’ярень, для мене їх збирають друзі. Всi рецепти обов’язково перевiряю на собi. Пропоную читачам влаштувати імпровізовану кавову подорож навколо світу, не виходячи з дому.
«Чорне золото» — нафта, цей образ народився в індустріальнi часи, у ХХ столiттi. А задовго до того так називали саме каву. І це зрозуміло: часом уранці горня доброї кави вартує більше, ніж усі скарби Всесвіту. Хоча я не кавоман у звичному розумінні: не п’ю по кілька філіжанок кави щодня, навіть не завжди — після пробудження. Але люблю добру каву. Люблю її молоти, варити, підбирати їй компанію зі спецій, люблю вдихати казкові пахощі і гріти долоні... великою чашкою.
Леонід СУХОДУБ,
членкореспондент Академії наук України, завідувач відділу Інституту прикладної
фізики (м. Суми):
— Восьме Березня — чудовий день, і я намагаюся зробити свято своїй дружині. Найперше — дім наповнюється трояндовим ароматом. Ще обов’язковий атрибут святкового дня — кава.
Цей тортик називається «На хмаринці» — корисний та «легкий» порівнянно з іншою випічкою. Для замішування тіста знадобиться 3 склянки борошна, пакетик розпушувача, 200 г вершкового масла, півсклянки звичайного цукру, 2 пакетики ванільного, 4 жовтки. Для сирної начинки: одне велике яблуко або два малих, півкілограма вершкового сиру, пропущеного через сито, пакет будь–якого пудингу, столова ложка крохмалю, по півсклянки цукру та жирних вершків чи сметани, 2 яйця. Для білкової маси: 4 білки, 2/3 склянки цукру, упаковка ванільного пудингу, 100 г тертого шоколаду.
Зорганізувати достойне свято — та ще й оригінальне — завжди складно. «Сценарієм» до нинішнього жіночого дня пропонуємо взяти книгу «Розмова навколо їжі. Кулінарія від Бориса Бурди». Ведучий кулінарної телепередачі та інтелектуал проекту «Що? Де? Коли?» зізнається, що його більше цікавить «побалакати з глядачем», але й рецепти у Бурди детальні й доступні. До того ж деякі страви мають такі назви, що, здається, створені саме до свята прекрасної половини, яка, як відомо, любить вухами.
В Україні досі немає усталеної транскрипції написання японських слів: хто пише сусі, хто суші, хто суши чи сущі... Те ж саме і з сасімі–сашімі. Японці кажуть щось середнє між «сі» та «ші», але ближче до «ші». Отже, суші. Це шматочки сирої риби на колобках із рису, вимоченого в оцті, які їдять із васабі (японським хроном) та соєвим соусом. Аби смак різних видів риби не зливався, між двома суші зазвичай їдять маринований імбир. Сашімі — це ті самі суші, тільки без рису, тобто просто сира риба. Порядні суші–бари та ресторани в Японії продають суші, зроблені з риби, яку виловили у день продажу вранці. А якщо рибалкам не пощастило — ресторатори так і пишуть: «Вибачте, сьогодні не зловили багато риби, тому не зможемо порадувати вас смачненьким». Хоча уява про те, що японці їдять виключно суші та сашімі, хибна. Це, здебільшого, святково–представницький варіант. Зазвичай на столі рис, суп місо (на основі бобової пасти), смажена, тушкована або запечена риба та овочі (часто мариновані).
Багатьом відомо про особливий спосіб заварювання зеленого чаю по–китайськи. У Японії існує своя традиція чаювання, яка має витоки ще з VII століття. Саме тоді на територію Країни Східного Сонця, завезли порошковий зелений чай, розповідає Ольга Сільницька, викладач курсів чайної церемонії, що діють при Японському культурному центрі в Україні. Відтоді у монастирях почали заварювати з перетертого чайного листя густий (як домашня сметана) напій — його пили для безперервних нічних медитацій, щоб не заснути.
Щоб влаштувати собі домашній японський обід, без походу у відділ супермаркету, де є розкладка «Усе для суші», чи замовлення в інтернет–магазині не обійтися. Якщо вам потрібен привід — 3 березня у Країні Схiдного Сонця — день дівчаток. Тож часу ще вдосталь, щоб придбати все необхідне і трохи потренуватися. Повірте, не тільки святі горшки ліплять, і не тільки нащадки самураїв уміють формувати різні суші–роли–сашимі.
Необхідність вживання риби пропагують усі: і дієтологи, і навіть церква, за канонами якої у п’ятницю й у м’ясниці — рибний день. Ще одна причина побалувати себе коропом, пеленгасом чи товстолобиком — риба у магазинах останнім часом подешевшала.
