У деяких українських селах було таке повір'я — напередодні першого шкільного дня загадати дитині розв'язувати свою пуповину, щоб перевірити, наскільки у знаннях дитя буде метикувате. От як здолає школярик хитромудрий вузлик, так і наука йому піде, а як ні — то вже хай начувається. Можливо, наші пращури й знали те, чого сьогодні не знаємо ми, проте, на щастя, сучасна людина озброїла себе знаннями, й допоки дитя буде «плутати вузлика», батькам варто потурбуватися про те, як найкраще психологічно підготувати своє чадо до школи. Адже саме від позитивних вражень перших днів, місяців навчання залежить подальше зацікавлення або ж неприязнь до знань, науки, успішності у житті вцілому.

Президент України Віктор Ющенко нещодавно iронiчно вказав на велику кількість університетів у нашій державі — їх нараховується 350. Тоді як у Франції тільки 80. Отож Президент привернув увагу до проблеми, яка стукає у двері вже давно. Чи може називатися університетом вуз, що існує без року тиждень? Адже в це поняття традиційно вкладався глибший зміст. У розмові з ректором Дніпропетровського національного університету, доктором фізико-математичних наук, професором Миколою ПОЛЯКОВИМ ми цю тему теж оминути не змогли. До того ж вельми цікаво було почути думку першої особи вузу, яка два роки поспіль стає лауреатом конкурсу — рейтингу вищих навчальних закладів України «Софія Київська».

При Кабінеті Міністрів слід створити освітньо-церковну комісію, аби за двомісячний термін устигнути підготувати хорошу програму для викладання у школах «основ християнської етики в українській культурі», вважають представники християнських конфесій. Минулого тижня на прес-конференції в УНІАН вони оприлюднили звернення до Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, Президента Віктора Ющенка, Голови Верховної Ради Володимира Литвина і міністра освіти та науки Станіслава Ніколаєнка, де стверджують, що підтримують ініціативу Ющенка про навчання дітей традиціям українського християнства і пропонують свою допомогу в підготовці підручників. Вивчення такого предмета в освітніх закладах сприятиме консолідації суспільства, адже предмет буде позаконфесійним, вважають автори звернення.

Болюче питання низької заробітної плати наших вчителів, на котру освітяни здатні ледь-ледь виживати — не те, щоб поповнювати свій багаж знань, залишається болючим протягом усіх років нашої незалежності. Тим більше оптимістів, котрі працюють тільки на професійному ентузіазмі, пора таки заохочувати і матеріально. Про це знають і в Міністерстві освіти і науки, принаймні міністр Станіслав Ніколаєнко ще в лютому цього року обіцяв суттєво збільшити заробітну плату вчителям та викладачам.

Дехто занепокоєний, що з їхніх чад намагатимуться виховати релігійних фанатиків. Ще хтось побоюється, що дітей перетягуватимуть в іншу конфесію. Але небезпека полягає лише у тому, що «Етика віри» може бути безнадійно спрофанована.

У Запоріжжі упродовж кількох місяців мала місце нештатна ситуація: шукали двох ректорів одного і того ж університету (ЗНУ). Нового ректора нарешті обрали, а ось колишнього і досі розшукують. Не тільки колеги по роботі, а й слідчі органи.

Закінчився навчальний рік. Для учнів, окрім веселих літніх канікул, це означає самостійні і контрольні роботи, опитування, заліки. До них, звичайно, потрібно готуватися. І без допомоги підручника ніяк не обійтись. Але почавши повторювати теми за «Географією України» (8-9 клас) П.О Масляка та П. Г. Шищенка, звернула увагу не на зміст, а на стиль викладу матеріалу.Спробувала визначити: науковий він чи «псевдонауковий»?

Нещодавно Міністерство освіти і науки України розіслало листа ректорам та директорам вищих навчальних закладів, підготовленого на основі аналізу звернень громадян, організацій та установ, які надійшли до міністерства останнім часом.

Перше півріччя 2005 року на розвитку студентського самоврядування не позначилося. Багато розмов і жодних конкретних кроків, на які сподівалися від нового міністра Станіслава Ніколаєнка. Нині ж очевидно, що до вересня жодних змін бути не може, — студенти складають сесію і йдуть на канікули, адміністрації ВНЗ приймають вступників і йдуть у відпустки. До цієї теми варто повертатися вже восени, але ...

Протягом останніх двох місяців у 11 загальноосвітніх київських школах відбулося анкетування на тему «Молодіжне лідерство. Учнівське самоврядування». Проанкетовано 547 підлітків.

Лідерство старшокласники сприймають по-різному. У цьому питанні їхні думки розділилися чи не найбільше. 27,7% опитаних вважає, що лідер має бути впевненим у собі, для 20,1% — він мусить мати організаторські здібності, для 19,8% — бути наполегливим, 17,3% вважають, що лідер повинен мати розвинений інтелект, а 12,5% — володіти ораторським хистом. На думку школярів, лідерські якості можливо проявити в школі — 33,5%, на роботі — 24,7%, серед друзів — 24,2%, де завгодно — 11%, в сім'ї — 6,6%.