Мабуть, стиль підручників — таки «псевдонауковий».
Закінчився навчальний рік. Для учнів, окрім веселих літніх канікул, це означає самостійні і контрольні роботи, опитування, заліки. До них, звичайно, потрібно готуватися. І без допомоги підручника ніяк не обійтись. Але почавши повторювати теми за «Географією України» (8-9 клас) П.О Масляка та П. Г. Шищенка, звернула увагу не на зміст, а на стиль викладу матеріалу.Спробувала визначити: науковий він чи «псевдонауковий»?
По-перше, щоб зрозуміти речення, доводиться читати його багато разів, та іноді так і не вдається зрозуміти, що саме автор хотів сказати. По-друге, трапляються помилки, не помітити якi неможливо. Наприклад, тема «Моря»: «...Ізольоване внутріматерикове положення морів...» Мабуть, положення морів все-таки внутрішньоматерикове.
Не обійшлося без помилок і у темах «Зона мішано-широколистих лісів»: «...Воно (Волинське полісся) є найбільш зволоженим, залісеним і заболоченим...», а також «Лісостепова зона»: «...Для запобігання дальшого руйнування ландшафтів...»
У нас, в Україні, Волинське полісся є найбільш залісненим, а запобігають подальшому, а не «дальшому» руйнуванню ландшафтів.
На основі цього можна зробити висновок, що автори недостатньо добре володіють державною мовою. Тексти у науковому стилі повинні бути написані «розумно», але зрозуміло. І, звичайно ж, без помилок. До речі, помилки бувають справді смішні. Але незважаючи на позитивний вплив сміху на людський організм, у даному разі він навряд чи доречний. Читаємо, наприклад, у підручнику: «...пологово-хвилясті розчленовані лісостепові межиріччя...». Кожен учень, читаючи підручник, перекладає текст на свою мову — зрозумілу йому. На жаль, дуже мало школярів розмовляють українською у побуті, більшість погано володіє мовою, тож для них такий «переклад» є складним завданням. До того ж, це зайва робота — підручники мають бути написані так, щоб прочитавши текст один раз, можна було зрозуміти, про що у ньому йдеться.
Не можна не звернути увагу і на підручник з англійської мови «Welcome to English study» О. Д. Карп'юк. Крім численних друкарських помилок, трапляються і неправильно вжиті вирази, як от: «...I found out Ukraine on the map...». Всім, хто володіє англійською, відомо, що «to find out» означає «дізнаватися», а «знаходити», що і малося на увазі у реченні, — просто «to find».
Не омину увагою і робочий зошит до цього підручника — «Workbook». Опечатки — майже у кожній вправі, внаслідок чого змінюється значення слів — у реченнях вжиті слова, які зовсім не підходять за змістом.
Зробила висновок: авторам підручників — людям з вищою освітою, які, можливо, добре знають свої предмети, часом не до снаги створити якісний навчальний посібник. Кажуть, що молодь мусить бути освіченою, та ніхто не зважає на те, як їй доводиться ту освіченість набувати. Замість того, щоб вивчати предмет, учні витрачають час на «переклад» недолуго упорядкованого підручника.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
