Напередодні та в День пам’яті жертв голодоморів на Полтавщині, яка щоразу опинялася в епіцентрі тих страхітливих народовбивств, відбулося чимало заходів. Найвелелюднішим серед них стала скорботна хода центральною вулицею Полтави до Свято–Успенського кафедрального собору УПЦ Київського патріархату, де відслужили молебень за упокій убієнних голодом. Обласна ж влада вже другий рік поспіль вшанувала пам’ять знищених Голодомором земляків майже за півтори сотні кілометрів від обласного центру, біля зведеного в 1990 році під Лубнами Кургану скорботи, розташованого поблизу відомого Мгарського монастиря. Там відбувся мітинг–реквієм, а потім у Свято–Преображенському соборі монастиря, що належить УПЦ Московського патріархату, відслужили панахиду.

Потужний циклон з епіцентром у північно–західних областях Російської Федерації дійшов і до України. Пориви вітру, які сягали 25—30 метрів за секунду, пошкодили лінії електропередач, внаслідок чого у ніч iз 28 на 29 листопада було знеструмлено 160 населених пунктів у 12 областях України (54 — у Київській області, 49 — у Житомирській, 14 — у Вінницькій, 11 — у Тернопільській, 9 — у Черкаській, 7 — у Волинській, 5 — у Чернігівській, 4 — у Кіровоградській, 3 — у Рівненській, 2 — в Івано–Франківській та по одному в Дніпропетровській та Запорізькій областях).

Другий рік поспіль влада Херсона намагалася проігнорувати День пам’яті жертв Голодомору. Торік скорботну дату вирішили просто «забути» (тоді Херсонський адміністративний суд, за позовом міської ради, заборонив проведення ходи з ушанування пам’яті жертв Голодомору). А цього року на 26 листопада було призначено півфінал Клубу веселих та кмітливих.

Почнімо з найголовнішого: через понад 110 років після своєї появи книжка Джошуа Слокама «Навколосвітня подорож вітрильником наодинці» нарешті з’явилася в українському перекладі (К.: «К.І.С.», 2011 — 240 с.). З’явилася, не маючи жодних шансів викликати читацький ажіотаж з однієї простої причини: абсолютна більшість українців ніколи й не чула про відважного американця, який у 1895—98 роках уперше обійшов сам–один навколо Земної кулі на самотужки відбудованій ним яхті «Спрей».

Новим президентом Миколаївського суднозаводу став херсонець Василь Федін, який узяв на себе відповідальність вивести підприємство зі стану хронічного банкрутства. Нагадаємо, станом на 10 листопада заборгованість із заробітної плати на заводі становила близько 40 мільйонів гривень. Із тисячного колективу роботою було зайнято не більше ста осіб. Господарський суд уже виніс постанову про порушення процедури банкрутства на ЗАТ «Океан» за позовом управління Пенсійного фонду в Миколаївській області. Відтак розглядали схеми продажу частини обладнання заводу на металобрухт iз метою погашення боргу перед робітниками.

Всеукраїнський фестиваль «Червона рута», попри процеси нищення усього українського, вкотре засвідчив, що «не вмре, не загине» не лише українська пісня, а й споконвічний зв’язок народу зi своїм корінням, звичаями і традиціями. Музичний форум, що дав старт таким грандам, як «Брати Гадюкіни», ВВ, «Кому Вниз», «Плач Єремії», ТНМК та іншим, знову якщо і не «запалив» нових зірок, то подарував спраглому до української музики слухачеві кілька десятків талановитих виконавців та колективів.

Робітники Херсонського машинобудівного заводу мітингують проти масового ввезення в Україну імпортної сільгосптехніки, оскільки це залишить їх без роботи. Щоб відстояти своє право на стабільну працю, робiтники (а це близько 700 осіб) готові щодня виходити на акції протесту в центрі міста. Як розповів «УМ» власник заводу Олександр Олійник, лобіювання державними структурами і відомствами наповнення вітчизняного ринку сільськогосподарською технікою іноземного виробництва може суттєво підірвати економіку його підприємства: «Відомо, що держава запланувала на 2012 рік закупівлю щонайменше 300 комбайнів вітчизняного виробництва. Херсонський завод як єдиний виробник такої техніки в Україні розраховував на велике держзамовлення. Адже сучасний комбайн «Скіф» дуже добре зарекомендував себе під час випробувань».

Кому винен — усім пробачаю... Цей жартівливий вислів насправді є нормою поведінки для окремих вітчизняних бізнесменів. Тож тим, кому вони завинили, доводиться витрачати чимало часу і коштів, щоб через суд змусити боржника розрахуватися. Так, на початку вересня було відкрито виконавче провадження у справі Анатолія Богатиренка, ім’я якого не раз з’являлося поряд iз назвою готелю «Централь», що у Донецьку.

Завтра гідрометеорологічна служба України відзначатиме 90–річний ювілей свого заснування. Між іншим, погоду в нашому домі «роблять» більше 5 тисяч людей — саме завдяки їм ми знаємо, брати з собою сьогодні парасольку чи варто вдягтися легше. І саме до них звертаємося, коли хочемо дізнатися, коли нарешті закінчиться спека чи піде такий довгоочікуваний дощ… Але останніми роками у нас що не пора року — то якась аномалія. Погода стала примхливою і нерідко випробовує нас крайнощами — кидає «то в жар, то в холод». От і цьогоріч на календарі — друга половина листопада, а деякі дерева ще не поспішають скидати своє листя. Нас уже не здивуєш Новим роком без снігу, каштанами, які вдруге цвітуть через теплу осінь, спекотним травнем… Що відбувається з погодою і чого чекати від неї в майбутньому, про це ми розмовляємо з директором Українського науково–дослідного гідрометеорологічного інституту МНС України та НАН України, доктором географічних наук, членом–кореспондентом НАНУ Володимиром Осадчим.

Цього року гурт «Арія» був одним із найактивніших ньюзмейкерів серед російських рок–команд. На зміну екс–солісту «Арії» Артуру Бєркуту (який у грудні вже сольно співатиме в Україні) прийшов Михайло Житняков. «Робота над альбомом, який ми писали декілька років, зайшла у глухий кут, він був би гіршим від попередніх, тому ми вирішили розійтися з Артуром Бєркутом», — пояснює трансформацію гурту гітарист Володимир Холстінін. Сам Михайло Житняков розповів про свій прихід до складу «арійців» так: «Я познайомився з гуртом після участі в музичному проекті Маргарити Пушкіної «Династия посвящённых». Потім Маргарита Анатоліївна поділилася враженнями про мене з Віталієм Дубініним (бас–гітаристом «Арії», — Авт.) . Після ми спілкувалися протягом двох років. А цього року Віталій запропонував співпрацю з «Арією». Новоспечений «арієць» спокійно реагує, коли його порівнюють із попередніми фронтменами Валерієм Кіпєловим й Артуром Бєркутом, мовляв, «тоді розумієш, що досягнув певного рівня».