Глобально — всі ми жебраки...

Глобально — всі ми жебраки...

Україна починає дедалі більше жити на позичене. Статистика за минулий рік виявилася ще тривожнішою, ніж передбачали аналітики. За оприлюдненими даними Мінфіну, загальний держборг за 2012 рік зріс на 5,3 млрд. доларів. Або на 8,9%. І становить нині 64,5 млрд. доларів. У 2011 році, нагадаємо, зростання було приблизно на цьому ж рівні — 9,1%, що дає змогу песимістично налаштованим жартівникам вести мову про досягнуту стабільність. Але найгірше, що у нинішньому році на зменшення цього показника можна не сподіватися: держава має заплатити за старими боргами 9 млрд. доларів, грошей у бюджеті нема, а значить, доведеться позичати ще більше.

Останній аргумент монополіста

Останній аргумент монополіста

Минулими вихідними Україна й Росія знову опинилися на межі «газової війни». Приводом для загострення стосунків стала заява «Газпрому», нiбито наша держава заборгувала компанії 7 млрд. доларів за недобір газу. І якщо «Нафтогаз України» не погасить цей «борг», росіяни буцімто готові знову перекрити свій газовий вентиль на державному кордоні. Як відомо, умови контракту 2009 року містять пункт «бери або плати», який передбачає оплачувати постачальникові, тобто «Газпрому», весь обумовлений у договорі обсяг газу. Навіть якщо ми його не спожили. Утiм цього разу така струнка, на перший погляд, логіка містить у собі цілу низку суперечностей.

Закуска у контексті

Закуска у контексті

Вхід у виставковий павільйон «Грюне Вохе» (з нім. «Зелений тиждень». — Ред.) можна було знайти за запахом. Пахло, як і годиться, тушкованою капустою... Втім берлінців на щорічне торжество голодного шлунка активно приваблювала ще й реклама: у метро, на білбордах, у пресі. «100 тисяч закусок із 87 країн», — обіцяв рухомий рядок на перонному табло «С–бана» — міської електрички. Спрацьовувало! Потяги прибували на кожну з трьох станцій, що розташовані обабіч павільйонів, ущерть переповненими — небачене явище для зразково організованого берлінського громадського транспорту. Їхали парами, сім’ями, класами, компаніями...

Організатори користувалися такою популярнiстю на всі сто! Платним на «Грюне Вохе» був не тільки вхід — 13 євро за людину, а й гардероб, камера схову великих речей. Навіть програмку зi схемою залів — простенький папірець формату А5 — і ту не роздавали, як зазвичай, а продавали. За «символічний» один євро.

Не піднімеш — не отримаєш

Не піднімеш — не отримаєш

Платити за квартиру доведеться більше — причому найближчим часом. Уже майже тиждень влада привчає маленьких українців до цього фатуму: натякає устами перших осіб, м’яко пояснює та заміняє неполіткоректний вислів «подорожчання» значно приємнішим на слух — «вдосконалення системи диференційованих тарифів». У перекладі з чиновницької це означає, що уряд змусить усіх нас суттєво затягти паски.

Вже ніхто нікуди не летить!

Вже ніхто нікуди не летить!

Поки пасажири «напівмертвого» «АероСвiту» приходять до тями після багатоденних затримок рейсів у холодних зарубіжних аеропортах, матеріальна і нематеріальна власності авіакомпанії — літаки і маршрути — помалу знаходять інших господарів. Днями про отриманий шматок «АероСвiтівського» пирога прозвітувала українська дочка російської компанії «Ютейр»: у березні вона розпочне польоти у російські Санкт–Петербург і Ростов–на–Дону, а також у Тбілісі. Літає «Ютейр», як відомо, з міського аеропорту в Жулянах.

Аудієнція у заступника

Аудієнція у заступника

У Кабінеті Міністрів розпочався підкилимний процес зміни влади: на зміну сивочолому досвідченому бійцю донецької команди, фіскалу Миколі Азарову виконавчу владу бере під себе особистий казначей сім’ї Президента Сергій Арбузов. І його офіційна посада — перший віце–прем’єр — не має нікого вводити в оману.

Куди сяде «АероСвіт»?

Куди сяде «АероСвіт»?

У святковий день Різдва авіаційне керівництво Варшавського аеропорту ім. Шопена таки відпустило «на волю» літак найбільшої української авіакомпанії «АероСвіт», який три дні стояв на стоянці — в очікуванні, що авіакомпанія погасить свої борги перед летовищем.

Цифри, які грають міністрами

Цифри, які грають міністрами

Українські урядовці днем пізніше, ніж цього вимагає законодавство, але таки відійшли від новорічних свят — учора Прем’єр–міністр Микола Азаров провів перше у 2013 році засідання ­Кабміну. Микола Янович під час тривалих вихідних обмізкував, як працюватиме оновлений Кабінет Міністрів, і роздав завдання ключовим членам уряду.

Команду «плі» поки не дали

Команду «плі» поки не дали

Початок кожного календарного року українці традиційно зустрічають із тривогою — саме з настанням холодів суперечностi між офіційним Києвом та російським «Газпромом», який забезпечує нас природним газом, переходять із латентної в активну стадію.

Він захотів, і вона погодилася...

Він захотів, і вона погодилася...

Учора члени Кабінету Міністрів провели визначальне засідання: останнє у нинішньому році та перше регулярне у новому складі. Ці дві причини й стали поясненням, чому саме до практичної роботи чиновники так і не дійшли. Перед початком засідання журналісти намагалися зіпсувати врочистий настрій найнеоднозначнішому з членів уряду — новому міністрові соцполітики, а донедавна лідеру партії «Україна — Вперед!», яка, незважаючи на величезні затрачені кошти, вщент програла парламентські вибори.