Учора Європарламент проголосував за резолюцію щодо України, жорсткий проект якої напередодні було узгоджено всіма його фракціями. «Європарламент ще раз висловлює своє занепокоєння щодо судових процесів проти колишніх та чинних високопосадовців уряду, які не проводились у відповідності до європейських стандартів справедливості, неупередженості, прозорості та незалежності», — йдеться в резолюції, яку цитує сайт «Українська правда». Усіх політичних в’язнів, у тому числі й лідерів опозиції, слід негайно і беззастережно звільнити, закликають українську владу європейські депутати. В документі згадано прізвища Тимошенко, Луценка, Іващенка. Європарламентарії пропонують київським владцям «вирішити ситуацію з політв’язнями до початку ­виборчої кампанії». За цією цитатою читається застереження ЄС: якщо у парламентських перегонах–2012 не братимуть участі засуджені за політичними мотивами суперники Януковича, Європа може не визнати ці вибори­ дійсними. Яким шляхом це зробити? «Розрізнити політичну та кримінальну відповідальність та внести відповідні зміни до Кримінального кодексу», — доступно радять євородепутати.

За двадцять рокiв з часу проголошення Незалежностi України було фактично знищене одно векторне ТУМ, всеукраїнський багатомiльйонний Рух В’ячеслава Чорновола, чисельну Демократичну партiю України Юрiя Бадзьо, зведено до одного Левка Лук’яненка чисельну i патрiотичну РПУ, вгамовано Майдан Вiктора Ющенка, фактично зведено до злиднiв українське, патрiотичне, антиросiйське i войовниче Всеукраїнське об’єднання ветеранiв вiйни Ігоря Юхновського.

Вихід у нашій газеті матеріалу «ВІП–теща», в якому розповідається про те, як «друга мама» «регіонала» Вадима Колесніченка, завідувачка дитсадка Валентина Македон, обпекла нашатирем горло своїй підлеглій, викликав шалений резонанс в інформаційному просторі. Однак єдиний поки що коментар пана Вадима, наданого Gazeta.ua, викликає щонайменше подив і обурення. Колесніченко, судячи з його слів, вважає, що інформація, подана нашим виданням, — просто вигадка і наклеп. «Мені цікаво, як літня жінка, яка не сягає мені до плеча, змогла когось скрутити і щось влити в рот. Мені навіть смішно таке коментувати», — зазначив одіозний політик і додав, що ця історія «роздута» через вибори і «все, про що зараз пишеться, — дурниці».

Столичний мер Леонід Черновецький, який півтора року не брав участі в жодних зустрічах, не ходив на роботу, а то й узагалі відпочивав поза Україною, вийшов на люди. Днями Леонід Михайлович узяв участь у зустрічі з делегацією Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. На фотографіях із заходу, викладених на сайті Київської міськдержадміністрації, Черновецький не схожий на людину, яка постійно відпочиває — він помітно втомлений, змучений та посивілий.

У крамниці одягу єгиптянина–копта Кіро над дверима висять ікона Богородиці з немовлям Ісусом та портрет патріарха. Ці атрибути красномовно вказують на християнське, православне віросповідання Кіро — як і ім’я Кирил, яким він сам себе називає в розмові з українськими туристами. На столі — центральні газети, розгорнуті на політичних сторінках. Продавець зацікавлено вивчає рекламу численних кандидатів. Курортна Хургада зараз дуже політизована, як і весь Єгипет.

«Я голосуватиму за Ахмеда Шафіка, — розповідає Кіро. — Тому що він кращий для християн. Хоча навіть якщо він переможе, країні від цього легше не стане. Буде напруженість, адже парламент у нас ісламістський, і такого президента швидко скинуть».

Після перемоги революції минулого року єгиптяни плекають надію на краще майбутнє, яке їм мають принести перші демократичні вибори президента. 23–24 травня — перший тур. Майже кожен мешканець Країни Фараонів, що скинула «новітнього фараона Мубарака», щиро й безпосередньо розповідає, за якого кандидата голосує і чому.

Єгипет із населенням майже 90 мільйонів осіб — найбільша країна арабського світу, один із флагманів «Арабської весни». Від вибору єгиптян залежить не лише доля цієї країни, а й політика — власне, мир — в усьому регіоні Близького Сходу. З огляду на те, що Єгипет — один із пріоритетних напрямів курортного туризму для українців (а також для багатьох інших європейців та росіян), ці вибори мають велике значення і для нас. Кореспонденти «УМ» занурилися у єгипетські «великі перегони» безпосередньо на місці подій.

У Сербії стався політичний землетрус: у другому турі президентських виборів, який відбувся минулої неділі, перемогу здобув кандидат від радикальної націоналістичної опозиції Томіслав Ніколич. Згідно з попередніми результатами, станом на 14.00 вчорашнього дня, він набрав 50,21 відсотка голосів, а за діючого демократичного та проєвропейського президента Бориса Тадича проголосували 46,77 відсотка виборців, повідомляє сайт сербської газети «Бліц». У виборчому штабі Ніколича святкувати перемогу розпочали ще недільного вечора після оголошення результатів екзит–полів.

Чиказький саміт НАТО не оминув увагою «українське питання». Його резолюція жорстка і майже безнадійна для правлячої в Україні «еліти». «Ми стурбовані вибірковим застосуванням правосуддя і тим, що видається політично вмотивованим переслідуванням... лідерів опозиції, а також умовами їх утримання», — цитує УНІАН декларацію саміту. Заклик до України від лідерів країн–членів НАТО — вирішити проблеми в судовій системі, щоб вони відповідали принципу верховенства права над політичними міркуваннями, а також забезпечити чесні та демократичні вибори до парламенту.

Його охрестили «батьком українського бестселера». І не безпідставно: історичний роман Василя Шкляра «Залишенець» («Чорний Ворон») з’явився в інформаційному полі України з вибуховим ефектом. Здається, цю книгу прочитали й обговорили навіть ті, хто взагалі мало що читав у своєму житті. Письменник і сам визнає: «Я знав, що «Чорний Ворон» матиме широкий розголос, але результат перевершив усі мої сподівання. Роман уже «пережив» наклад у 150 тисяч примірників». Як відомо, за «Чорного Ворона» Василя Шкляра мали нагородити Шевченківською премією. Але він відмовився її отримувати, поки при владі буде міністр Дмитро Табачник.

Про те, яким буде його наступний роман і чи бачить він себе народним депутатом, Василь Шкляр розповів в інтерв’ю «Україні молодій».

В охопленій кризою Греції позавчора провалилась остання спроба формування уряду. Впродовж дев’яти днів після дострокових виборів шостого травня лідери парламентських партій так і не спромоглися досягти угоди про створення правлячої коаліції та уряду. Це при тому, що останні три дні на «переговорах останнього шансу» головував особисто президент Греції Карлос Папульяс. Вiн за­пропонував створити уряд з технократів, але і ця пропозиція не знайшла підтримки. Ліві партії заявили, що за жодних умов не приєднаються до коаліції, яка підтримує непопулярні заходи економії в обмін на фінансову допомогу від ЄС та МВФ. Як наслідок, грекiв удруге запросять на дострокові парламентські вибори. Як очікується, вони пройдуть 17 червня. Доти Грецією керуватиме перехідний уряд.