До соціальних ініціатив та закону про підвищення статусу російської мови влада на шляху до виборів додала ще одну «рекламну фішку» — скасування депутатської недоторканності. Ця гра на питанні нерівноправності нардепів із «простими смертними» спливає на поверхню в ході кожної парламентської виборчої кампанії — зрештою, як і болюче питання другої державної мови. Позбавити народних обранців привілеїв закликали ще в 1990–х роках, потім зняти імунітет членів ВР перед законом збирався Віктор Ющенко. У 2007 році «Наша Україна — Народна самооборона» йшла на вибори, використовуючи білборди відповідного змісту. Але за п’ять років народні обранці так і не стали «доторканними».

Перші після «Арабської весни» президентські вибори в Єгипті добігли кінця, але політична ситуація в країні залишається невизначеною. Офіційні результати єгипетський центрвиборчком обіцяє оприлюднити післязавтра, проте прихильники одного з кандидатів святкували перемогу вже вчора. Згідно з даними перед­виборчого штабу кандидата від ісламістського руху «Брати–мусульмани» Мохаммеда Мурсі, у другому турі виборів, який завершився минулої неділі, саме він здобув більше половини голосів — понад 52%. Такі підрахунки «мурсісти» зробили на основі копій офіційних протоколів з дільничних виборчих комісій, які видають на руки спостерігачам від кожного кандидата. На сайті лідера «Братів» уже вчора з’явився напис «Мохаммед Мурсі — перший обраний президент Єгипту!», а його виборці тисячами виходили на вулиці міст і сіл iз портретами свого обранця й переможними гаслами.

У Мексиці вчора стартував саміт лідерів країн «Великої двадцятки», однією з головних тем якого стане криза в єврозоні. Хоча ще до його початку світові ринки трохи заспокоїлися щодо долі єдиної європейської валюти. Позитивно на фондові біржі вплинула інформація з Греції, де завершилися «чергові позачергові» парламентські вибори. Попри побоювання Заходу й самих греків, які напередодні голосування масово знімали кошти з банківських рахунків, перемогу здобула не радикальна ліва коаліція СІРІЗА, а правоцентристська «Нова демократія». Її лідер Антоніс Самарас розцінив такий результат як «вибір народу на користь подальшого перебування Греції в єврозоні» й закликав якомога швидше сформувати «уряд національного порятунку». До якого запросив і представників коаліції СІРІЗА, проте її лідер Алексіс Ципрас від запрошення відмовився.

Українські політики винесли свої «розборки» на рівень Страсбурга. Члени української делегації у складі комітету парламентського співробітництва «Україна—ЄС», котрі входять до складу більшості у Верховній Раді, достроково покинули засідання комітету. Демарш трапився під час обговорення заяви та рекомендацій комітету, котрі, зокрема, стосувалися судових процесів стосовно Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

Передвиборча кампанія ще не почалась — до офіційного старту півтора місяця, але маховик обговорення парламентських перегонів набирає обертів. Яку динаміку рейтингів мають сьогодні топ–партії, за яким принципом виборці віддають їм перевагу, що слід робити, аби вибори були чесними й демократичними, — на ці запитання шукали відповідь соціологічна служба Центру Разумкова та Фонд «Демократичні ініціативи». Із 31 травня по 6 червня вони провели репрезентативне дослідження громадської думки по всій країні (залучено 2009 респондентів зі 132 населених пунктів усіх регіонів; похибка не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95).

Політичний аналітик, політтехнолог, ідеолог і розробник виборчої кампанії, яка закінчилася Помаранчевою революцією, Денис Богуш до політичних оптимістів себе не відносить. Він, швидше, політичний реаліст. А реальність, судячи з висновків експерта в галузi стратегічних комунікацій, в Україні більш ніж гнітюча. Таким видається і недалеке її майбутнє. Нас чекають важкі вибори, а на виході — беззмінний політичний «розклад». Денис Богуш запевняє: на сьогодні немає підстав сподіватися на зміну влади — у будь­який спосіб. Навіть у силовий.

Про те, якими бачить виборчу кампанію, конфігурацію парламенту і майбутнє держави після виборів, Денис Богуш розповів «Україні молодій».

Попри сподівання й ­побоювання, опозиційний­ «Марш мільйонів» у Москві під час святкування­ Дня Росії пройшов досить спокійно — без сутичок, проблем і навіть затримань. «Мільйонів», звісно, не було, проте людей зібралося чимало — за різними даними, від 15 до 200 тисяч. Яка з цих цифр була ближчою до оцінок правоохоронних органів, здогадатися нескладно.