Днями у приміщенні Полтавського райвідділу міліції помер 36–річний мешканець приміського села Розсошенці. Сталося це після того, як правоохоронці доставили його сюди примусово. За версією міліції, йшлося про затримання обґрунтовано підозрюваного у крадіжці скутера чоловіка, котрий уже мав судимість і хворів на відкриту форму туберкульозу. Коли до його помешкання приїхала слідчо–оперативна група, двері ніхто не відчиняв. Тоді оперативники зімітували від’їзд і водночас дочекалися, коли господар вийде. За інформацією відділу зв’язків із громадськістю обласної міліції, при затриманні підозрюваний у скоєнні злочину чинив опір, тож один з оперативників застосував до нього «заходи фізичного впливу».

Днями керівник Полтавщини Валерій Асадчев звернувся до Прем’єр–міністра України Юлії Тимошенко з листом, у якому виданий 12 листопада ц. р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища наказ №601 про припинення діяльності дочірнього підприємства «Полтаванафтогазгеологія» НАК «Надра України» «у зв’язку з неприбутковою діяльністю і відсутністю перспектив розвитку» назвав «не тільки безпідставним, а й злочинним». Водночас у згаданій «чолобитній» міститься прохання передати це держпідприємство Полтавській облдержадміністрації в оперативне управління задля його «збереження та відновлення стабільної роботи».

Позавчора серед білого дня, повідомив «УМ» депутат Тахтаулівської сільської ради Володимир Зайцев, йому зателефонував знайомий із приголомшливою звісткою: Полтавою рухається вантажівка комунальників із величезним хрестом, дуже схожим на встановлений на історичному полі Полтавської баталії. На освяченому місці замість 5–метрового хреста на честь українських козаків — «славних лицарів гетьмана Івана Мазепи» — пан Володимир побачив лише... розгорнутий бульдозером пісок. Водій припаркованої поруч машини розповів, що близько десятої години трактор і вантажівка під наглядом чоловіків, серед яких був і офіцер міліції у формі, вирвали хрест за допомогою троса й завантажили у кузов автомобіля.

Ініціює його появу відділ культури міськвиконкому. Про це повідомила журналістам його очільниця Юлія Палієнко. Власне, «рогатий» транспорт для обслуговування туристів тут використовували й раніше. Однак тоді це були тільки разові акції на замовлення «організованих» груп. Тепер же постійно туристичним стане один із тролейбусів першого маршруту, що з’єднує обидва залізничних вокзали міста й пролягає практично через увесь його історичний центр. Отже, пасажирами згаданого «тралика» стануть передов­сім «неорганізовані» туристи, котрі приїздять до своїх полтавських родичів, знайомих, із діловими візитами тощо. Зрештою, про історичні пам’ятки, музеї, виставки, концерти та інші культурні події, що відбуваються в рідному місті, не зайве нагадати і мешканцям обласного центру. З обов’язковим запрошенням відвідати їх.

Візит співробітників Київського райвідділу міліції Полтави до помешкання цієї родини, здавалося, не віщував господареві жодних неприємностей. Адже 37–річний чоловік, хоча й перебивався випадковими заробітками, із законом не конфліктував, спокій сусідів не порушував... Правоохоронці спершу звернули увагу лише на те, що в нього немає будь–яких документів, які б ідентифікували особу. При цьому «безпаспортний» полтавець назвав прізвище, ім’я та по батькові, яких не було в жодній базі даних. Справжні ж «пригадав» лише в райвідділі. Саме після цього і з’ясувалося: Ігор уже сім років перебуває у міжнародному розшуку. У 2002 році один із судів Російської Федерації «відміряв» йому десять років позбавлення волі за зберігання та збут великих партій особливо небезпечного наркотика — героїна. Однак ще в залі суду він симулював різке погіршення стану здоров’я, після чого просто накивав звідти п’ятами...

Спасителя зображено на кам’яному Пам’ятному хресті, тільки–но спорудженому на головній площі наддніпрянського міста — площі Перемоги — за кілька десятків метрів від пам’ятника Ульянову–Леніну. Меморіал зі згаданим хрестом уже освятив єпископ Полтавський і Кременчуцький УПЦ Київського патріархату Федір. Як відомо, згідно з православними канонами, хрест є своєрідним прапором перемоги Христової над гріхом і смертю. Та чи справді подоланий гріх за умов вимушеного «сусідства» одного з символів віри з уособленням войовничого безбожництва, власне, за переконаннями багатьох віруючих людей, із самим Антихристом? Тим паче що пам’ятник Леніну в Кременчуці — один із найбільших в Україні (сама лише скульптура без постаменту сягає шести з половиною метрів).

Тільки–но тринадцятирічна полтавка зайшла до автобуса марки «Богдан», як мимоволі потрапила в «обійми» молодика. Він підійшов до неї ззаду і спочатку схопив за груди та сідниці, а потім «поліз» під куртку, намагаючись просунути руку ще й до брюк... Дівчина, звісно, озирнулася й подивилася нахабі в очі, після чого той, ніби нічого не сталося, пішов далі по салону, продовжуючи «обілечувати» пасажирів. Однак нажахана тінейджерка «забувати» цю огидну пригоду не захотіла. Тож увечері розповіла про неї батькам, які одразу звернулися до міліції. «Вирахувати» людину, котра завжди на виду, було неважко. Вже наступного дня співробітники Київського райвідділу міліції Полтави затримали збоченця.

Під час нинішньої президентської кампанії в Україні повсюдно використовують позичену на Заході технологію створення ілюзії безпосереднього спілкування з тим чи іншим політиком. Та одна справа, коли цією недешевою «забавою» опікуються партії чи штаби кандидатів, і зовсім інша — коли останні перетворюють на такі штаби «підвідомчі» їм державні установи.

Днями Кременчуцький міськвиконком затвердив нові тарифи для населення за вивезення та захоронення побутових відходів. Якщо раніше за транспортування на сміттєзвалище одного кубічного метра сміття мешканці квартир сплачували комунальному підприємству 27,59 гривні, то тепер вартість цієї послуги збільшується до 35,64 грн. А якихось два місяці тому той самий виконком міськ­ради «канонізував» збільшення на 40—50 відсотків і норм утворення побутових відходів на одного мешканця.

Уночі 72–річ­ному Миколі Андрійовичу, недуги якого останнім часом різко загострилися, стало зле. Тож із другої години ночі біля його ліжка в домашньому помешканні в Кобеляках чергувала бригада реаніматологів: туди прибули провідні фахівці районної лікарні, однак медицина була вже безсилою... Очевидці стверджують, що легендарний народний лікар, зачинатель фахової мануальної терапії на теренах колишнього Союзу (а по–народному — костоправ) перебував при свідомості й розмовляв практично до останнього подиху, навіть пропонував колегам облишити «зайві клопоти» й дати йому «спокійно померти». Після великої внутрішньої кровотечі серце видатного українця зупинилося о сьомій ранку...