Пішов цілитель

Уночі 72–річ­ному Миколі Андрійовичу, недуги якого останнім часом різко загострилися, стало зле. Тож із другої години ночі біля його ліжка в домашньому помешканні в Кобеляках чергувала бригада реаніматологів: туди прибули провідні фахівці районної лікарні, однак медицина була вже безсилою... Очевидці стверджують, що легендарний народний лікар, зачинатель фахової мануальної терапії на теренах колишнього Союзу (а по–народному — костоправ) перебував при свідомості й розмовляв практично до останнього подиху, навіть пропонував колегам облишити «зайві клопоти» й дати йому «спокійно померти». Після великої внутрішньої кровотечі серце видатного українця зупинилося о сьомій ранку...

Ця звістка з невеличкого містечка–райцентру болем відгукнулася в серцях тисяч і тисяч його пацієнтів, які мешкають у багатьох країнах світу. Адже своїми надчутливими руками він вправляв диски хребта, буквально «ставив на ноги», зцілював королів і президентів, космонавтів і кінозірок, а найбільше — звичайних людей, які вистоювали довжелезні черги і йшли до нього, як до Бога, — з останньою надією на одужання після багатьох безрезультатних звернень до так званої «офіційної» медицини. Лікар за освітою й від Бога, Микола Касьян походив із династії костоправів (у їхньому роду цей дар передавався по чоловічій лінії), а безпосереднім його учителем став батько. Останній, як згодом і син, зазнав поневірянь та гонінь саме за те, що став рятівною «альтернативою» тій же таки офіційній медицині.

Досить тривалий час Миколу Андрійовича цькували, звинувачували у шахрайстві та інших смертних гріхах, погрожували найтяжчими карами, навіть тюрмою. А він багато років поспіль працював майже цілодобово, залишаючи на сон лише кілька годин. Саме за цю фантастичну працездатність, яка вилилася у неймовірну кількість прийнятих і зцілених пацієнтів, його занесли до Книги рекордів Гіннесса. Такою ж величезною є кількість його звань і нагород. Миколу Касьяна кликали до багатьох столиць світу, пропонуючи воістину «королівські» апартаменти й забезпечення. Та над усе він любив свої Кобеляки, щоразу сюди повертався, присвячував рідному місту вірші й пісні.

Як повідомив учора власкору «УМ» секретар Кобеляцької міськради Сергій Галушко, розпорядженням міського голови Олександра Ісипа у райцентрі оголошено триденну жалобу. Поховають Миколу Касьяна у п’ятницю, 30 жовтня, в Кобеляках на міському цвинтарі біля каплички Всіх Святих, спорудженої на його кошти. Капличку ту за участю благодійника відкривали 10 квітня цього року — на його день народження...