Учора в Україні перебував президент Румунії Траян Басеску. З Віктором Ющенком вони говорили насамперед про врегулювання на Кавказі. Після зустрічі віч–на–віч Ющенко й Басеску вийшли до преси з головним посланням: світ має запобігти повторенню «грузинського сценарію».

Сьогодні на базу в Севастополі повертаються чотири судна ЧФ РФ, які напередодні вийшли з Новоросійська: ракетний крейсер «Москва», сторожовий корабель «Смєтлівий», малий ракетний корабель «Міраж» та малий тральщик «Турбініст», «приписані» саме до Севастополя. Командування ЧФ РФ за кілька днів надало до Міністерства оборони України формат повідомлення про захід до Севастополя своїх кораблів.

Прорахунок Грузії, керівництво якої, очевидно, розраховувало на заступництво міжнародної спільноти в ході осетинської операції та російської агресії, продемонстрував українським військовим, що поки дипломати фехтують перами, армії не варто розслаблятися і далеко відкладати автомат: у сучасному світі може трапитися все. Цього тижня погляд звернули на Крим, де, за деякими прогнозами, може повторитися «грузинський сценарій». Після п’ятничної показової перевірки військ протиповітряної оборони на Київщині, заступник начальника Генштабу Збройних сил України генерал–лейтенант Ігор Романенко вчора поїхав перевіряти боєготовність військово–морських та військово–повітряних частин у Криму, прихопивши з собою журналістів. Окрім брязкання наявною зброєю, в Міноборони, схоже, серйозно задумалися і над підвищенням обороноздатності від одного з наших «миролюбних» сусідів.

Протягом минулих вихідних температура досягла піку, і кожна необережно впущена на суху траву чи листя іскра неодмінно викликала полум’я. Лісові, лісостепові та степові пожежі виникали стихійно ледь не на всій території країни, крім, можливо, західних регіонів. Слава Богу, людських жертв немає, проте збитки для лісового господарства та екологічну шкоду ще доведеться підраховувати. Тим часом вогонь погасили не скрізь.

Поки російські політики теревенять про «закінчення операції з примусу», російські солдафони займаються улюбленою справою — нищать. У вівторок війська РФ знову з’явилися в грузинському порту Поті. Спочатку вони взялися трощити обладнання баз грузинських ВМС і берегової охорони. Потім дійшло до радарних установок, з допомогою яких проводився контроль морської акваторії. Насамкінець російські «насильники до миру» намірилися топити решту грузинських військових кораблів, які стояли біля причалу. Як розповів секретар ради нацбезпеки Грузії Александр Ломая, мер Поті благав російських солдатів не топити кораблі просто біля пристані. «Після цього вони принесли вибухівку, вивели кораблі в море і потопили недалеко від узбережжя», — цитує слова пана Ломая грузинський інтернет–сайт civil.ge. З усіх кораблів пощадили тільки два катери Берегової охорони. Коли верстався номер, стало відомо, що росіяни передумали і просто в порту Поті потопили решту катерів берегової охорони Грузії.

Уряд виділив три додаткових літаки для евакуації українських громадян із Грузії. Як учора близько першої дня повідомила прес–служба Кабінету Міністрів, до Грузії вже вилетіли два українські літаки: один із Донецька до Батумі, другий — із Одеси до Тбілісі. Третій мав вилетіти вчора о 15.00. Також евакуація відбуватиметься і морським транспортом із порту Батумі, зокрема, вчора звідти планувалося відправити пором компанії «Укрферрі», на якому зможуть повернутися 150 наших співвітчизників.

Як уже повідомлялося, кораблі Чорноморського флоту Російської Федерації, які базуються в українському Севастополі, 9 серпня вийшли до берегів Грузії. Невідомо, чи брали вони участь у недільному обезголовленні грузинського військово–морського флоту, коли вогнем із російських кораблів потоплено ракетний катер «Тбілісі» та пошкоджено ракетний катер «Діоскурія» — два найбільші військові судна Грузії.

Останній спалах конфлікту в Південній Осетії — хрестоматійний приклад сучасної війни, яка може розпочатися, розгорнутися і практично вирішитися за одну добу. Ранок п’ятниці застав нас звісткою, що грузини обстріляли свою бунтівну провінцію, і переможними реляціями грузинських генералів, що ціла Південна Осетія зайнята їхніми військами. А вже надвечір, коли до конфлікту масово підключилися російські танки й літаки, стало ясно, що самотужки грузини не здатні втримати не те що Цхінвалі, а й Південну Осетію та ще заодно Абхазію. І зовсім зрозумілим став факт, що в сучасному світі дипломатія має йти далеко попереду армійських авангардів. Якими є збройні сили противників, задіяні в Південноосетинському конфлікті? Чим загрожує Грузії продовження конфлікту?

Вісім населених пунктів і 149 житлових будинків залишаються підтопленими в західних областях України — така офіційна інформація Міністерства з надзвичайних ситуацій. Протягом учорашньої ночі в Карпатському регіоні опадів не було і на річках спостерігався спад рівнів води. Приплив води до Дністровського водосховища також зменшився. Натомість біля Могилів–Подільського у Вінницькій області рівень води протягом минулої доби виріс на 79 сантиметрів і перевищував нульову позначку на чотири метри 14 сантиметрів. Затопленою залишається й автодорога Одеса — Рені та межиріччя Дністр — Турунчук.

Те, що зараз у районах повені ще не поширилися інфекційні захворювання, може означати, що їх збудники просто проходять інкубаційний період. Як повідомив Анатолій Пономаренко, в. о. головного санітарного лікаря України, «цей період у різних інфекцій може бути різної тривалості — від двох–трьох тижнів до місяця, тому ми прогнозуємо ускладнення епідеміологічної ситуації вже за два тижні. Спалахи інфекцій імовірні в середині й наприкінці серпня, а також на початку вересня».