«Коаліція трьох», «демократична» чи «помаранчева» коаліція, як, попри всі заклики соціалістів згадати про їхній малиновий колір, звично називають союз «Нашої України», Блоку Тимошенко та Соцпартії і їхні прихильники, і противники, знову висить на волосині. Чого, власне, і слід було чекати з огляду на те, як затято билася Юлія Тимошенко за внесення до протоколу про принципи створення коаліції шостого пункту (яким, нагадаємо, ЮВТ фактично «забила» собі місце Прем'єр-міністра, оскільки підводить він до того, що кандидатуру керівника уряду пропонує та сила з членів коаліції, яка на виборах набрала найбільше голосів), і як відносно легко їй вдалося це зробити, незважаючи на небажання «Нашої України» допускати «жінку з косою» до цього крісла.