Після військової агресії в Грузії присутність російської делегації в залі засідань Парламентської асамблеї Ради Європи викликала сумнів у 24 депутатів ПАРЄ. Вони й подали запит про перегляд під час осінньої сесії ПАРЄ з 29 вересня по 3 жовтня повноважень російської делегації.
Ще під час Другої світової, коли буйно розквітла авіація, багато військових спеціалістів почали «списувати» танкові війська з рахунку, вважаючи, що в майбутніх війнах усе вирішуватимуть винищувачі з бомбардувальниками. «Літаки починають і перемагають» — такі доктрини довелося відкинути практично відразу ж, бо майже в кожному більш–менш серйозному збройному конфлікті головними героями були саме танки. Придушення Празької весни 1968, ізраїльсько–ліванська війна в 1982–му, «Буря в пустелі» 1991 року продемонстрували: театр бойових дій опановує той, хто введе на нього якомога більше сучасніших танків. Останні події в Грузії лише підняли відчуття власної значущості у танкістів. Вони впевнені — ні в найближчому майбутньому, ні в середній перспективі армія без них не обійдеться. Минулої неділі українські танкісти відсвяткували День танкових військ. Незважаючи на недофінансування Збройних сил, танкові війська в Україні потроху оновлюються, адже досвід найближчих сусідів ясно свідчить — країні потрібен панцир.
Міністерство закордонних справ України демонструє «запаморочення від успіхів»: у Парижі підписано спільну заяву президентів України Віктора Ющенка, Франції — Ніколя Саркозі та голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу, в якій чітко звучать довгожданні слова — «угода про асоціацію». «9 вересня цього року стане початком нового відліку у відносинах України та ЄС. Ця дата ввійде в історію української дипломатії та Української держави», — екзальтовано звітував заступник міністра закордонних справ Костянтин Єлісєєв, який сам брав участь у переговорах у рамках ХІІ саміту Україна—ЄС. Він вважає, що нову посилену угоду між Україною та Євросоюзом буде підписано вже до кінця наступного року, і це буде угода про асоціацію — перший крок на поріг європейської домівки. «Далі все залежатиме від нас, від того, як ми будемо виконувати вимоги ЄС. Після виконання угоди про асоціацію можна буде приступати до переговорів про нову членську угоду з ЄС», — пояснив пан Єлісєєв.
Вимогу прем’єр–міністра Юлії Тимошенко перевести з 1 січня 2009 року ціле військо на комплектування за контрактом неможливо виконати фізично. Про це спокійно і без істерики, з цифрами в руках, учора повідомив міністр оборони Юрій Єхануров. «У тих умовах, які склалися у світі й в регіоні, ми не можемо далі скорочувати армію, — сказав міністр. — Цієї осені відбудеться повноцінний призов». Головна перепона на шляху до професійного війська все та ж — удвічі менше, ніж потрібно, фінансування. Поки Прем’єрка заявляє про відмову від призову, міністр оборони констатує: коштів на харчі для українського війська вистачить тільки до 31 жовтня. Тим часом продовжується відключення від електрики чергових військових частин, які перші мають реагувати на можливу загрозу ззовні.
Загальноприйнятою вважається теза, що після Помаранчевої революції в Україні є вільна преса й свобода слова. Питання закрите. Відтак мало хто намагається прослідкувати еволюцію наших ЗМІ після 2004 року й усвідомити їхню роль у сьогоднішньому українському суспільстві. Спробу такого усвідомлення здійснив Фонд «Демократичні ініціативи», опитавши провідних журналістів та експертів, як ті оцінюють стан свободи слова, роль та позицію медіа в останніх світових і внутрішніх для України подіях. Як виявилося — не все так веселково... 37 опитаних журналістів досить високо оцінили свободу слова в Україні, «але водночас відзначили наявність двох головних загроз: тиску грошей та продажність і «пофігізм» самих журналістів», йдеться у висновку дослідження.
У зв’язку з подіями на Кавказі українське Міністерство закордонних справ не пустило літаки російської морської палубної авіації для тренувань на українському науково–випробувальному тренажері корабельної авіації («НИТКА»), заявив заступник командувача морською авіацією російських ВМС генерал–майор Микола Куклєв. За його словами, «9 серпня МЗС України виступив із заявою, в якій тренування російських льотчиків на тренажері в Криму вважає недоцільним». У МЗС України на запит «УМ» такої своєї заяви так і не знайшли, і стверджують, що визнання «недоцільними» — це ще не заборона тренувань.
Крим пов’язаний з Україною надійним вузлом. Це продемонструють широкомасштабні армійські навчання «Морський вузол — 2008», активна фаза яких відбудеться з 17 по 27 вересня на полігоні «Опук» та в українських прибережних водах у Криму. На тлі дискусій, чи стане півострів наступною мішенню для сусідської збройної «миротворчості», виглядає, що армія прокидається від сплячки і вітчизняні полководці нарешті зрозуміли, як небезпечно, коли порох залежується в порохівницях. «Вересень і перша половина жовтня будуть найнапруженішими в плані використання Збройних сил України», — повідомив у прямому ефірі українського телебачення начальник Генштабу і головнокомандувач Збройних сил України, генерал Сергій Кириченко.
У Міжнародного суду Організації Об’єднаних Націй нарешті дійшли руки до суперечки України та Румунії за шельф та виняткові економічні зони в чорноморському прикордонні навколо острова Зміїний. Отож, з 2 по 9 вересня обидві сторони матимуть по три години протягом шести днів, аби усно навести свої аргументи.
Російська «Пєрвая грузовая компанія» (ПГК) устами свого замдиректора Ігоря Асатурова попередила «Укрзалізницю» про можливі скорочення перевезень товарів в Україну. Причина — самовільне використання на українській території російських вантажних вагонів. Днями делегація ПГК побувала в Києві, де провела переговори з «Укрзалізницею».
Судна Чорноморського Флоту Росії, які брали участь у морській блокаді Грузії, із затримками повертаються до Севастополя. Учора до Севастопольської бухти прийшло перше із них — малий ракетний катер «Міраж». Про захід свого судна на територію України, а також про озброєння і присутніх на борту командування ВМС РФ попередило українську сторону за 72 години, згідно з новим порядком пересування ЧФ РФ.
