Президент США Барак Обама вніс на розгляд Конгресу свій варіант бю­джету на наступний фінансовий рік (у Штатах він починається з 1 жовтня). Згідно з президентським прогнозом, його дефіцит становитиме близько 901 мільярда доларів (для порівняння: бюджет України на 2012 рік становить трохи більше 40 мільярдів). Утім для США це досить «терпимий» показник. На противагу європейським державам, які для порятунку своїх економік намагаються «затягнути пояси», Обама, навпаки, пропонує збільшити видатки, щоб стимулювати економічне зро­стання. Також законопроект передбачає виділити 350 млрд. дол. На створення робочих місць. Натомість багатим доведеться розкошелитися: тих американців, чий дохід перевищує мільйон доларів на рік, Обама пропонує обкласти 30–відсотковим податком.

У ніч із неділі на понеділок парламент Греції таки затвердив план суворих економічних заходів, проти яких категорично виступають профспілки та більшість грецького суспільства загалом. 199 із 278 присутніх на засіданні депутатів сказали «так» скороченню 15 тисяч робочих місць у державному секторі, зменшенню мінімальної заробітної плати з нинішніх 751 до 600 євро, скороченню пенсій на 7—15 відсотків, підвищенню податків та змінам до трудового законодавства (щодо умов звільнення та отримання «лікарняних»). Усе це, на думку уряду, допоможе бюджету вже цього року заощадити понад 3 млрд. євро.

Цьогорічна, 58–ма, церемонія вручення найвищих американських музичних нагород «Греммі», яка відбулася в Лос–Анджелесі у ніч із неділі на понеділок за київським часом, пройшла під знаком жалоби. Напередодні у своєму готельному номері була знайдена мертвою славетна співачка Уїтні Х’юстон, яка мала виступити на цій церемонії, тож вечір фактично перетворився на вшанування її пам’яті. Спершу організатори навіть думали взагалі скасувати захід, але родина Х’юстон попросила цього не робити. Проте в програму церемонії було внесено зміни.

Сенат Чехії затвердив зміни до Конституції щодо порядку обрання президента. Після розпаду Чехо­словаччини 1993 року президентів Чеської Республіки на спільному засіданні обирали депутати Верхньої і Нижньої палат парламенту. Проте громадськість давно вимагала зробити вибори глави держави всенародними. Відповідну поправку до основного закону підтримали 49 із 81 членів Сенату.

Сирія залишається однією з найгарячіших точок світу. Починаючи з минулої п’ятниці, вірні президенту Башару Асаду війська ведуть регулярний масований обстріл бунтівного міста Хомс. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, рахунок загиблих іде на сотні, причому йдеться переважно про цивільних осіб. Загалом, за даними ООН, упродовж 11 місяців протистояння в Сирії вже загинуло щонайменше шість тисяч осіб. Сирійська опозиція нарахувала ще більше — понад сім тисяч.

Після 30 iз гаком років буріння російським ученим вдалося досягнути найбільшого у світі підлідного озера Восток. Ця водойма унікальна тим, що розташована під Антарктидою на глибині 3768 метрів. Існування такого озера ще у 50­х роках минулого століття передбачив знаменитий географ Андрій Капіца, але довести це напевне вдалося аж у 1996­му завдяки дослідженням Землі з космосу. Втім глибоке буріння льодовика під на той час радянською станцією «Восток» (звідси й назва озера), на свій страх і ризик, фахівці Ленінградського (тепер Санкт­Петербурзького) гірничого інституту почали ще 1970 року.

Фінляндія обрала нового президента. Минулої неділі у другому турі виборів 63 відсотки виборців підтримали висуванця консервативної партії «Національна коаліція», яка входить до правлячої коаліції, — Саулі Нійністьо. Його суперник, представник «зелених» і відкритий гомосексуаліст Пекка Хаавісто, набрав 37 відсотків голосів. Участь у голосуванні взяло 69 відсотків виборців — на 4 відсотки менше, ніж у першому турі. Як припускають експерти, навіть політично активних громадян відлякав мороз: минулими вихідними температура по всій Фінляндії опустилася нижче –30. При цьому понад 36 відсотків ви­борців, що проголосували у другому турі, скористалися з наданого виборчим законодавством права і зробили це достроково.

Рада Безпеки ООН вкотре не змогла ухвалити резолюцію щодо Сирії. Позавчора, після тижня запеклих дискусій, проект заветували Росія та Китай.

Інтернет вирує: протести проти «антипіратської» угоди АСТА, яка обмежує свободу у всесвітньому павутинні, з кожним днем набирають обертів. А в Польщі та Словаччині тривають вуличні акції протесту із закликами до парламентів не ратифікувати цей документ. Польські публіцисти порівнюють масштаби демонстрацій, у яких бере участь переважно молодь, із протестами напередодні створення 1980 року незалежної профспілки «Солідарність». Тільки тепер покоління, яке виросло на свободі інтернету, створює свою «солідарність свободи». На думку соціологів, завдяки цим акціям раніше аполітична молодь учиться громадській активності.

Як і передбачалося, неформальний саміт глав держав Європейського Союзу, який відбувся позавчора у Брюсселі, завершився домовленістю про підписання плану більш жорсткої бюджетної дисципліни. Свої «автографи» під так званим фіскальним, або Бюджетним пактом, погодилися поставити 25 із 27 країн–членів ЄС. Велика Британія заздалегідь заявила, що не підпише цей документ. А Чехія вже напередодні саміту попередила, що не погодиться на підписання без схвалення парламенту, який навряд чи ухвалить таке рішення з огляду на розкол у правлячій коаліції.