Така інформація з'явилася на сайті «Реальна політика». Посилаючись на конфіденційні джерела з СДПУ (о), журналісти повідомляють, що 26 квітня (дата другого указу Ющенка про розпуск ВР) було розпочато реалізацію плану з фізичного усунення глави секретаріату Президента Віктора Балоги та лідера «Народної самооборони» Юрія Луценка. Цей поiнформований сайт стверджує, що ще протягом березня-квітня вже кілька разів надходили сигнали про можливі замахи на Балогу та його тодішнього першого заступника (нині — міністра закордонних справ) Арсенія Яценюка.

Якби все йшло за планами, то вже сьогодні у Верховній Раді відбулося б засідання за участю коаліції та опозиції, котра залишила сесійну залу ще кілька місяців тому. Парламент в урочистій атмосфері прийняв би всі закони та постанови, потрібні для проведення дострокових виборів ВР. А для того, щоб це дійство відбулося, Президент України тимчасово призупинив би окремі пункти свого указу про розпуск ВР. І країна взялася б за виборчу кампанію.
Так виглядала найближча перспектива на вихідних. У суботу сторони домовлялися про пакет документів, учора представники робочої групи мали відшліфувати цю теку, щоб потім передати її в руки вищих інстанцій — Президента і Прем'єра. Однак станом на вчорашній обід до порозуміння залишалося ще далеко.

Розпущена Верховна Рада боїться якогось штурму. Відповідно, депутати просять посилити охорону парламенту. Нібито зважаючи на «загострення суспільно-політичної ситуації в країні й можливі у зв’язку з цим провокаційні дії». Причому новий режим стосується не лише будинку з «куполом», а й усіх інших парламентських приміщень. Учора ВР ухвалила відповідну постанову, згідно з якою звертається з проханням посилити її охорону до Управління державної охорони України. Парламент також просить УДО про «належну взаємодію» з Міністерством внутрішніх справ, очолюваним соціалістом Цушком.

Бажаючим привітати Степана Гавриша з призначенням суддею Конституційного Суду (відповідний указ Президент Ющенко підписав позавчора ввечері) було, вочевидь, непросто пробитися до Степана Богдановича із зиченням творчої наснаги абощо. Виняток становили, мабуть, володарі прямих і супергарячих телефонних номерів нового судді. Решті, як і «Україні молодій», доводилося стояти в черзі. Втім нам потрібен був лише коментар самого Гавриша з приводу доволі несподіваного президентського рішення. Зробивши розумну — з огляду на минущість робочого дня — кількість спроб, ми, зрештою, почули від помічників Гавриша, що їхньому шефові дзвонить завелика кількість «представників засобів масової інформації», тож задовольнити всіх він просто не в змозі.

Наметові містечка прихильників коаліції діють у центрі Києва вже майже місяць. Вони, мов павутиння, розтягнулися між кількома органами влади та стратегічними площами. Найбільший «опорний пункт» — навпроти будівлі Верховної Ради у Маріїнському парку, поруч, перед вікнами Кабінету Міністрів, — ще один. Найбагатшим на події та гамір є містечко на майдані Незалежності. Колись там дислокувалася «помаранчева» опозиція, але поки вона думала над тим, чи проводити взагалі свої акції на підтримку указу Президента про розпуск Верховної Ради, головну площу зайняли «регіонали». Намети ПР розіпнуто також під Центрвиборчкомом на площі Лесі Українки.

Цей рейтинг ворогів свободи слова було проведено вперше на Україні Інститутом масової інформації та Незалежною медіа-профспілкою. З результатами моніторингу журналістів днями ознайомила виконавчий директор ІМІ Вікторія Сюмар. Отже, список «Ворогів преси-2006» заслужено очолив київський міський голова Леонід Черновецький, який незаконно обмежив доступ журналістів до інформації про діяльність мерії, тиснув на ЗМІ, позиваючись на них до суду, систематично публічно ображав журналістів, ввів цензуру в комунальних ЗМІ, з порушенням чинного законодавства звільняв і продовжує звільняти журналістів комунальних медіа.

Інцидент, що трапився в ніч з минулої неділі на понеділок в Івано-Франківську, продовжує обростати різноманітними чутками і коментарями. За офіційною версією, як повідомив «УМ» начальник прес-служби прикарпатської міліції Василь Гультайчук, правоохоронні органи про постріли на вулиці Коновальця дізналися лише тоді, коли потерпілий депутат Івано-Франківської міськради Ігор Халаменда — з вогнепальними пораненнями грудей, обличчя та шиї — потрапив у реанімаційне відділення міської клінічної лікарні №1. З'ясувалося, що біля під'їзду одного із житлових будинків не з'ясована поки що особа п'ять разів (імовірно, з револьвера системи «Наган») вистрелила в депутата-«регіонала», котрий перебував у салоні власного авто.

Учора Президент Віктор Ющенко і Прем'єр-міністр Віктор Янукович зустрілися після тривалої перерви. Напередодні глава уряду скаржився, що Ющенко його уникає і взагалі не відповідає на дзвінки. Що ж, можливо, і це теж було «останньою краплею», яка спонукала-таки Януковича пристати на умови Президента. Близько третьої години дня керівники держави (спікер Мороз не рахується) оголосили про те, що досягли згоди про перевибори парламенту.

Суботній мітинг опозиції приємно вразив її прихильників кількістю учасників (більшість з яких, хочеться вірити, прийшла на Європейську площу за ідею, а не за «гонорар»). Чи не вперше з часів акції «Повстань, Україно!» 2002 року ця площа була заповнена «під зав'язку». Людей під морем помаранчевих, малинових («Народної самооборони» Луценка) та білих із червоними серцями прапорів не відлякали навіть дощові хмари, з яких час від часу накрапали прогнозовані опади.