Партія президента Франції Ніколя Саркозі гучно програла вибори до місцевих органів влади. Як повідомляє «Євроньюз», після підрахунку майже 100 відсотків голосів, відданих у неділю в другому турі виборів, правлячий правоцентристський «Союз за народний рух» набирав лише 35 відсотків. Лідирував опозиційний альянс на чолі з соціалістами, який заручився підтримкою 52 відсотків виборців. Крайньо правий Національний фронт здобув 9,2 відсотка голосів.

Три дні аеропорти Великої Британії залишалися напівпаралізованими: через страйк персоналу найбільшої авіакомпанії країни «Брітіш ейрвейз» було скасовано сот­ні внутрішніх та міжнародних авіарейсів. Тільки вчора розлючені пасажири, які, заздалегідь придбавши квитки, через страйк були змушені відкласти подорож, нарешті змогли вилетіти за місцем призначення.

Замість наблизити підписання нового договору про стратегічні наступальні озброєння, США та Росія ледве не розсварилися на ґрунті іранської проблеми. Попри те, що у відносинах двох дер­жав після оголошеного Бараком Обамою «перезавантаження» настало значне потепління щодо деяких стратегічно важливих питань, позиції Москви та Вашингтона категорично розходяться. Передусім ідеться про наміри Сполучених Штатів розташувати елементи системи протиракетної оборони в Європі та ставлення до ядерної програми Ірану. Ці теми і стали провідними під час візиту держсекретаря США Хілларі Клінтон до Росії.

Кожен візит «бацьки» Лукашенка до Венесуели — це чергова порція сенсаційних економічних домовленостей. То партію тракторів «Бєларус» у боліваріанську республіку домовляться продати, то організувати будівництво агромістечок за білоруськими проектами. Цього тижня добрі друзі–президенти Олександр Лукашенко й Уго Чавес знову зустрілися в Каракасі. Цього разу вирішили: Білорусь купуватиме у Венесуели сиру нафту для переробки на своїх НПЗ.

Попри те що на Кубі протестувати проти дій влади — справа ризикована й небезпечна, дехто все ж наважується. Завершується така сміливість зазвичай трагічно: незгодним з режимом Кастро в кращому разі вдається втекти за кордон, у гіршому — їх кидають за ґрати. Минулого місяця один із таких дисидентів помер у тюрмі після тривалого голодування. Трагічна смерть Орландо Сапати Тамайо, якого організація «Амнесті інтернешнл» визнала в’язнем совісті, спричинила хвилю обурення у міжнародній спільноті, яка виступила із закликами до кубинської влади негайно звільнити всіх політв’язнів.

У Петербурзі відтепер можна піднятися на борт не лише знаменитого крейсера «Аврора» і криголама «Красін», а й справжнього підводного човна. Учора на набережній Лейтенанта Шмідта урочисто відкрився перший приватний музей–субмарина, розташований у підводному човні С–189. Подію було приурочено до Дня моряка–підводника, який у Росії відзначають сьогодні.

54–річний Асіф Алі Зардарі став першим у світі президентом, який заповів після смерті віддати своє тіло на органи. Так принаймні стверджує пакистанське державне телебачення, яке першим повідомило про те, що глава держави пішов на такий крок. Про делікатну подробицю свого заповіту Зардарі розповів сам — після того як підписав закон, що регулює процедуру пересадки людських органів і тканин у пакистанських клініках. Віддати всього себе без останку людям президент вирішив із поваги до покійної дружини — екс–прем’єр–міністра Пакистану Беназір Бхутто. «Вона жила для інших, і я наважився на це саме в світлі її філософії», — зазначив удівець.