Валентина Руденко стала відомою як режисер фільму «Гагарін, я вас любила», була одним зі знакових облич каналу «1+1», а в політику прийшла як радник Президента Віктора Ющенка з гуманітарних питань. Нині, працюючи творчим керівником продакшну та заступником директора на відверто опозиційному каналі ТВі, пані Валентина залишається членом політради партії «Наша Україна» й балотується до парламенту під 13–м номером списку «НУ». В інтерв’ю «УМ» Валентина Степанівна розмірковує про шанси своєї політичної сили, роль і якість журналістики, зокрема телевізійної, свободу слова раніше й тепер.

Основна небезпека, яку несе виборча кампанія–2012, — це зміна форми державного правління в Україні. Страх діючої верхівки втратити владу примушує її до радикальних, брудних методів боротьби. За будь–яку цiну Партія регіонів планує сформувати у наступному парламенті конституційну більшість — тобто 300 голосів. Це дасть їм можливість змінити Конституцію України і переобрати Януковича Президентом на другий термін. Вони чудово розуміють, що український народ вдруге помилки не зробить і його не обере. Отже, вихід один — провести вибори не шляхом всенародного голосування, а у сесійній залі Верховної Ради.

Ви запитаєте, як це можливо при повному падінні довіри громадян до провладної партії? Відповідь: сценарій влади можна реалізувати лише за рахунок «тушок».

Хочу подiлитися з вами своїми мiркуваннями з приводу можливої полiтичної ситуацiї в Українi пiсля ви­борiв у Верховну Раду. Чому пишу до вас? А хiба ж в Українi так багато всеукраїнських тиражних газет патрiотичного спрямування?

У віддалену Ярошівку Роменського району машина долає чималу відстань і побиту дорогу — майже під Чернігівщину. Здалеку бачимо помаранчевий намет «Нашої України» та сiльчан, які зібралися поруч, — кандидата чекають на зустріч. І вітають приязно: спасибі, що приїхали. Але потім «на зачин» найголосистіша жінка висловлює цілу низку сумнівів, проблем, претензій... Хоча за тим відчувається бажання бути спростованою, почути щось позитивне, отримати надію.

«Оце накидали шарів, — посміхається Петро Ющенко. — Ну, буду відповідати...»

Щодня нинiшнiй народний депутат i кандидат у народні депутати в мажоритарному окрузі проводить дві–три зустрічі з виборцями. Чи не важкі вони, такі спілкування? «Для мене не важкі, — каже Петро Андрійович, — бо я в цих людей нічого не відняв. Ні я, ні мій брат, ні «Наша Україна».

Нечесну передвиборчу гру на території 223 виборчого округу столиці розпочав цього тижня Валерій Лебедівський. Нардеп четвертого скликання, колишній «нунсівець», а тепер — позапартійний кандидат–мажоритарник, видає себе за представника ВО «Батьківщина».

У село Северини, що на Хмельниччині, гості з’їжджалися звідусіль — із Закарпаття, Києва, сусідніх сіл. Бо ж має Пелагея Марківна Кучман, чи як її тут всі називають — баба Палажка, шістьох дітей, 12 онуків, 14 правнуків та 6 праправнуків. Коли ж родичі, зібравшись, почали з’ясовувати, хто кому й ким доводиться, сміху було! Правнукові Марку лише рік виповнився, а його дядьку Славі — вже буде сорок!

Із позавчорашнього дня у виборчій кампанії почався новий організаційний етап, до якого можуть і навіть мають долучатися прості громадяни. Цей тиждень і наступний — період, коли можна перевірити свої дані у списку виборців і пересвідчитись, що там усе правильно. А до п’ятниці — тобто до часу, коли до дня виборів лишатиметься два робочі тижні — кожному виборцю мають принести запрошення проголосувати на певній дільниці.

Цього тижня потенційний виборчий бюлетень для голосування за партійними списками може скоротитися на одну партію, і їх у запропонованому до вибору переліку залишиться 21. Рішення зняти свій список із балотування вчора офіційно заанонсувала «Українська платформа «Собор».

Прихильники Уго Чавеса святкують перемогу: на виборах, що відбулися минулої неділі, президент–соціаліст вкотре здобув перемогу і тепер керуватиме Венесуелою ще 6 років — до 2019–го. Після підрахунку 90% бюлетенів центрвиборчком учора оголосив попередні результати, згідно з якими чинний глава держави набрав 54,42% голосів. Його суперника Енріке Капрілеса Радонського (він має польське коріння — дід Енріке походив із Варшави) підтримали 44,97 відсотка виборців. Лідер опозиції визнав свою поразку і привітав переможця: «Я хочу сказати Чавесу, що сподіваюся на його справедливе бачення волевиявлення в країні. Наразі країна розділена. Бути хорошим президентом — це об’єднувати народ Венесуели», — заявив Капрілес, наголосивши, що опозиція не почувається переможеною.