Після п’ятирічної перерви Москва згадує, як воно — завмирати від жаху, спускаючись у «підземку». Теракти на двох станціях московського метро, здійснені в годину пік, фактично паралізували центр міста. Люди з перекритих міліцією станцій кинулися нагору, щоб доїхати до роботи наземним транспортом, але той, зрозуміло, не міг обслужити такий потік пасажирів. Таксисти і «приватники», дізнавшись про ситуацію з ФМ–радіостанцій, додали до звичного тарифу нулик у кінці, вимагаючи замість традиційних 200—300 рублів по кілька тисяч.

Але головним запитанням, яке ставлять собі москвичі та інші росіяни, звичайно, залишається: хто це зробив і кому це було потрібно? На диво, версії про чеченських бойовиків довіряє все менше людей. Навіть ті росіяни, які донедавна палко захищали владу, тепер ризикують припускати, що в терактах може бути зацікавлений і Кремль (тим паче що у змові з конкретними «терористами» тамтешніх можновладців помічали й раніше). З різних причин: по–перше, рейтинг провладної партії «Єдина Росія» стрімко падає, і його треба якось піднімати. Згадуючи обіцянку Володимира Путіна «мочити терористів у сортирах», що принесла йому популярність, нескладно припустити, який саме метод готова обрати для цього влада. По–друге, президент із прем’єр–міністром саме зараз взялися за «чистки» в силових структурах. А по–третє, на 31 березня заплановані чергові акції опозиції, які цього разу обіцяли бути дуже масовими. І «страшні напади диких кавказьких терористів», які гуртують націю, зараз доречні, як ніколи...

Як не допустити подальшого падіння Греції в прірву фінансово–економічної кризи — такою була головна тема дводенного саміту глав країн–членів ЄС, який завершився вчора в Брюсселі. Складність ситуації полягає в тому, що кожна з 16 країн, які входять до зони євро, сама перебуває за крок від такої прірви. Допомагати Греції, де бюджетний дефіцит сягнув 300 мільярдів євро, потрібно. Адже вся євро–шістнадцятка пов’язана одним ланцюгом, і банкрутство однієї з держав потягне за собою катастрофічні наслідки для інших. З іншого боку, занадто активно «спонсорувати» нащадків еллінів, маючи проблеми у власній економіці, ризиковано — можна й собі скотитися на дно.

Колишній глава МЗС, МВС та уряду Франції Домінік де Вільпен, який на цей час є головним політичним противником президента Франції Ніколя Саркозі, оголосив про намір створити нову політичну партію. Ця новина одразу породила чутки про намір де Вільпена кинути рукавичку теперішньому хазяїну Єлисейського палацу на президентських виборах 2012 року. Сам політик це поки що не підтверджує, але й не спростовує.

Узяти в полон сомалійських піратів вдається нечасто — зазвичай спритні морські розбійники, якщо зазнають фіаско при черговому нападі, встигають утекти від покарання. Але флібустьєрам, які у вівторок біля узбережжя Східної Африки намагалися захопити вантажне судно MV Almezaan, що йшло під панамським прапором, не пощастило: поряд опинився військовий корабель Євросоюзу «Наварра». Військові врятували судно–жертву і заарештували шістьох піратів. Але в очікуванні покарання ті трусилися недовго. Вчора «Наварра» відпустила свою здобич на всі чотири сторони.

Багаторічний лідер палестинського народу та перший в історії президент Палестинської Автономії Ясир Арафат помер у віці 75 років. За три чверті століття перебування на цій землі він встиг зробити дуже багато. Він зумів згуртувати розсіяних по різних країнах палестинців, змушених залишити свої землі після окупації їх Ізраїлем. Він організував мілітаризоване угруповання «Організація визволення Палестини», яке боролося за звільнення окупованих територій усіма доступними методами, за що Арафата називали терористом. Але настав час, і «терорист» відклав автомат, створив найпотужнішу політичну організацію палестинського народу — ФАТХ — і сів за стіл переговорів із заклятими ворогами. І таки добився створення квазідержавного утворення під назвою «Палестинська Національна Автономія», що вкраплене на мапі Ізраїлю двома окремими оазисами — Західним берегом Йордану та Сектором Газа. За вміння вести переговори і йти на компроміси колишній терорист був відзначений Нобелівською премією миру.

Британська антимонопольна служба дала дозвіл на придбання російським олігархом Олександром Лебедєвим впливової британської загальнонаціональної газети «Індепендент» та щотижневого додатку до неї «Індепендент он сандей». Учора процедура купівлі–продажу вийшла на фінішну пряму: про укладення відповідної угоди було повідомлено офіційно. Відтак «Індепендент», назва якої перекладається як «Незалежна», стала хоч трохи, та залежною від Москви.

Велика Британія завмерла в очікуванні грандіозного страйку транспортників. Наприкінці минулого тижня в Об’єднаному Королів­стві завмерла авіація: відмовився виходити на роботу льотний персонал найбільшої британської авіакомпанії «Брітіш ейрвейз». Кожен день цього страйку коштував компанії мільйонних збитків, але керівництво так і не пішло на поступки профспілці «Юнайт», яка його організувала. Тому на квітень бортпровідники готують іще масштабнішу акцію протесту (тож квитки на «Брітіш ейрвейз» на наступний місяць краще не замовляти). Та, схоже, на додачу до неба тепер страйкуватиме і земля: долучитися до «льотників» погрожують і залізничники.

Заради того, щоб потрапити до Книги рекордів Гіннесса, безліч людей готові на будь–які безумства — запихатися сотнями гамбургерів, піднімати зубами по кілька тонн ваги, безперервно підтягуватися або присідати впродовж доби тощо. А тим часом дехто з тих «гіннессівців», які стали рекордсменами мимоволі, усе б віддав, аби лише здихатися свого «рекорду» і стати «нормальною» людиною. Шестирічному китайському хлопчикові пощастило — віднині редакцію Книги рекордів Гіннесса він не цікавить. Позавчора хірурги зі шпиталю в місті Шеньян, що в провінції Ляонін на північному сході Китаю, вдало провели операцію, видаливши йому 11 зайвих пальців. Тепер малий звикатиме до «звичайного», не «рекордного» життя.