Про зняття з продажу останнього випуску журналу «Фокус» (№8) з усіх точок розповсюдження в Україні повідомив на своїй сторінці у «Фейсбук» журналіст Мустафа Найєм. «Інформація про цей випуск також зникла і з сайту журналу. За словами колег, це сталося за особистою вказівкою редактора Яни Мойсеєнкової. Центральними матеріалами випуску були чотири статті, присвячені третій річниці президентства Віктора Януковича. Переважно це була інфографіка про витрати апарату глави держави», — написав журналіст.

Сутичка між прибічниками Леніна і націоналiстами сталася під час спроби відновити монумент, зруйнований минулого тижня народним депутатом від партії «Свобода» Ігорем Мірошниченком. Комунiсти, оперативно зібравши кошти, спробували відновити пам’ятник. Коли націоналiсти намагалися завадити відновленню монумента, комуністи спільно з правоохоронцями «вдалися до грубих і незаконних дій», iдеться у заявi прес–служби ВО «Свобода». «Правоохоронці били і штовхали активістів, зокрема народних депутатів від ВО «Свобода» Андрія Мохника, Ігоря Мірошниченка, Ігоря Швайку. Прихильники КПУ з погрозами й залякуваннями намагалися відтіснити націоналістів від постамента», — iнформує прес–служба.

У ніч із суботи на неділю в селі Жовтневе Решетилівського району було пошкоджено скульптурну групу — комуністичного вождя Володимира Ульянова (Леніна) та його дружини і соратниці Надії Крупської. Першим про це у соціальних мережах повідомив відповідальний за зв’язки з громадськістю київської міської організації ВО «Свобода» Олександр Аронець. І вмістив три нічних фото згаданої скульптури — з головами і без — та їхніх решток у чиїхось руках. Отже, немає сумнівів у тому, що йдеться про заздалегідь сплановану «ідеологічну» акцію. Хто її здійснив? За словами пана Аронця, вдалися до того «невідомі патріоти», а потім надіслали свiтлини на електронну адресу нардепа–«свободівця» Ігоря Мірошниченка.

Обезголовленою скульптуру давньослов’янського бога Світовида (вона стояла в парковій зоні між Михайлівською та Софійською площами) кияни побачили минулої п’ятниці. «Скульптура роботи заслуженого художника України Інни Коломієць простояла на цьому місці тридцять років. Її, нагадаю, встановили з нагоди 1500–річчя Києва, — розповів «УМ» жрець Вогнедар, заступник голови Об’єднання рідновірів України. — Нам, послідовникам рідної віри українців — язичництва, вона була дуже дорога, адже мала для нас насамперед духовне значення, слугувала культовим мiсцем. Тут ми збиралися на великі свята для здійснення обрядодійств та молитов. А тепер наш сакральний символ знищено».

Учора депутатка від «Свободи» Ірина Фаріон розтлумачувала на прес–конференції законопроект, який вона разом iз Марією Матіос та Володимиром Яворівським зареєструвала у ВР 10 січня, — «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні». Проект цей, як уже писала «УМ», дуже жорсткий насамперед тому, що є «нашою відповіддю» закону Ківалова—Колесніченка. І, природно, головна його вимога — скасувати дію українофобського закону. Також пропонується запровадити екзамен на знання української для кандидатів у президенти й у народні депутати, для всіх урядовців, суддів і держчиновників усіх ланок. Передбачено створення державного органу, який контролюватиме функціонування української мови і вирішуватиме «мовні» суперечки. На думку ініціаторів законопроекту, лікарям та іншим «бюджетникам», зайнятим у соціальній сфері, слід перейти на спілкування винятково державною мовою. Крім того, законопроект пропонує відправляти міжнародні телеграми або українською, або іноземною, утім якщо іноземною є російська, то писати слова слід латинкою, або ж в українській транскрипції. Відповідно, замість «ё» слід буде писати «йо», а «ы» й «ъ» зовсім зникнуть.

Ще вісім місяців тому Руслан Жиров звернувся до районного паспортного столу із заявою на отримання закордонного паспорта. У відповідь отримав квитанцію на сплату державного мита і ще... шість платіжок — як–от оформлення і видача паспорта, оплата бланка, послуги якогось підприємства «Документ» і навіть страховий платіж приватної фірми. Збентежений Жиров підрахував загальну суму — набігло 688 гривень 15 копійок. Коли ж почав розбиратися, то з’ясував, що все, окрім держмита, висмоктано з пальця, а в гіршому випадку — і криміналом попахує. Зрештою, чоловік вирішив свою закордонну поїздку відкласти і подав до суду. Бо по–доброму владнати спір, а саме сплатити тільки 170 гривень держмита, не вдалося.

Викладач кафедри програмування Львівського національного університету ім. Франка Святослав Літинський позивається до компанії «Самсунг» за недотримання українського законодавства. Галичанин вимагає від виробника побутової техніки символічну компенсацію у 105 гривень, з яких п’ять гривень становлять транспортні витрати, решта — моральна компенсація. Можливо, перший такого роду судовий позов стане уроком як для споживачів, так і для виробників. Особливо зважаючи на те, що по всьому світу «Самсунг» веде сайти та соціальні мережі державними мовами.

Обговорення «гарячої» столичної теми — ситуації навколо Гостинного двору — учора перенеслося на майданчик перед Київрадою, яка, як планувалося, мусила розглянути це питання у числі перших. Мітинг захисників пам’ятки зібрав близько трьох сотень активістів, деяких навіть пропустили у приміщення, як того вимагає закон. Та не все так просто. Активістка громадського об’єднання «Київське віче» Олена Єскіна розповіла «УМ», що, незважаючи на пропуск, її одразу до Київради не впустили. «На вході охоронець заявив, що в мене підроблена перепустка, — розповідає дівчина. — Лише за півгодини вийшла людина з мерії і таки провела мене всередину. Але з 22 акредитованих активістів перепустку дали тільки двом — мені та ще одній дівчині. Всі інші квоти розібрали представники Сандея Аделаджі. Принаймні я натикалася на них у кулуарах».

Ідеться про теплохід «Ленін», який пішов на дно неподалік мису Сарич у 1941 році, та затоплений у 1919–му біля севастопольських берегів підводний човен «Скат» імператорського флоту Росії. Третій підводний об’єкт, який теж може стати доступним для любителів підводного туризму, — античне місто Акра, котре, як відомо археологам, віками поглинала і досі продовжує поглинати морська стихія в районі Керченского півострова. Про такі цілком імовірні цікавинки кримського відпочинку розповів на робочій нараді в республіканському комітеті АР Крим з охорони культурної спадщини директор Чорноморського центру підводних досліджень Сергій Воронов.