Минулих вихідних під час остаточного підбиття підсумків виборів Центрвиборчкомом кандидат від ВО «Батьківщина» по черкаському округу №194 Микола Булатецький був останнім з опозиціонерів, хто не погоджувався на перевибори у п’яти «найпроблемніших» округах. «Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Олег Тягнибок, ви маєте негайно бути тут! Тому що ви не просто не захищаєте голос виборця — ви здаєте десяток мандатів, своїх надійних і вірних бійців. У нас забирають 1,5 мільйона голосів, а в залі немає жодного депутата! — обурювався черкаський БЮТіець. — Сьогодні коїться злочин проти всього українського народу... Я вам офіційно заявляю, якщо ви і далі коїтимете свої злочини, я зроблю ті кроки, які покажуть, що тут не бидло і не раби». «Я скоріше здохну, ніж піду на перевибори», — спересердя заявив Булатецький також у коментарі газеті «Дзеркало тижня». Депутат від БЮТ Сергій Пашинський, який прибув до ЦВК, ледве втримав соратника від радикальних кроків.

Лавринович, Єфремов, Тігіпко, Клюєв чи Порошенко? Саме вони є головними претендентами на посаду Голови нової Верховної Ради. Принаймні такі прогнози озвучували експерти під час учорашнього «круглого столу» в агенції УНІАН.

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен звернувся до нового уряду Грузії із закликом «відмовитися від зведення рахунків з опозицією і дотримуватися законодавства». Расмуссен також застеріг грузинську владу від репресій проти політичних опонентів (а останні події, зокрема арешти військових високопосадовців, дають підстави для таких побоювань). Такі слова пролунали під час Парламентської асамблеї НАТО у Празі в присутності президента Грузії Михаїла Саакашвілі, який брав у ній участь на особисте запрошення Генсека. А Саакашвілі, у свою чергу, запевнив, що інтеграція в НАТО залишається незмінним пріоритетом Грузії, і впродовж наступного року Тбілісі робитиме все, щоб процес зближення з Північноатлантичним Альянсом прискорювався, повідомляє сайт «Грузія онлайн».

Об’єднана опозиція та партія «УДАР Віталія Кличка» фактично підсумували для себе ви­бори позавчорашнім мітингом під ЦВК. Надвечір біля пам’ятника Лесі Українці в Києві зібралися від 500 до 700 людей — не надто велика кількість з огляду на обсяги фальсифікацій, про які йшлося під час «великих перегонів» та, особливо, підрахунків. Але очевидно, що на цих виборах кожна з політичних сил, які пройшли до парламенту, вважає себе переможцем, і варіант адміністрації Президента з перевиборами у п’яти «найпроблемніших» округах влаштував обидві сторони.

«Результати парламентських виборів 28 жовтня засвідчили — українська влада втратила довіру українських громадян. Опозиційні політичні сили здобули переконливу перемогу над партією влади...всупереч намаганням режиму Януковича спотворити волевиявлення громадян, численним порушенням у ході виборчого процесу... Без перебільшення, дикою, нецивілізованою була поведінка партії влади та її висуванців у ході проведення виборів в одномандатних виборчих округах... Масові порушення знайшли відображення в оцінках вітчизняних та міжнародних спостерігачів, що, на жаль, ще більше погіршило репутацію нашої держави у світі...

Після рішень ЦВК за суботу–неділю можна вважати, що парламентські вибори в Україні завершилися. Принаймні та їх фаза, що відбулася у 2012 році. Відповідно до рішення більшості членів Центрвиборчкому, які діють у руслі партії влади та уряду, «ложка дьогтю не може зіпсувати бочку меду», тобто «незначні» помарки і фальсифікації — переважно на користь кількох кандидатів–мажоритарників — не дають підстав вважати ці вибори брудними, нечесними й нелегітимними.

Але в опозиції, у середовищі спостерігачів від громадських організацій та з–за кордону вважають: як не можна бути «трошки вагітним», так не можна вважати чесними вибори, на яких украдено перемогу в кандидатів принаймні в 10—13 округах. А способів фальсифікації, що вплинули на результати волевиявлення громадян тією чи іншою мірою, виявлено взагалі безліч. За застосування більшості з них у нормальних, демократичних країнах зловмисники, відповідно до законодавства, мали б бути притягнуті до кримінальної відповідальності. У нас же замовники фальсифікацій проходять у парламент, виконавці — отримують щедру винагороду, а спостерігачів у багатьох випадках виганяли з дільниць.

Якими були способи фальшування на цих виборах — спробувала узагальнити «УМ», звернувшись до даних моніторингу громадської мережі «Опора», Комітету виборців України, незалежних експертів та деяких політичних партій.

Минулих вихідних Центральна виборча комісія нарешті оголосила остаточні результати парламентських виборів. Спочатку за партійними списками: згідно з даними ЦВК, Партія регіонів набрала 30% голосів (за неї проголосували 6 116 746 виборців), Об’єднана опозиція «Батьківщина» — 25,54% (5 209 090 виборців), «УДАР Віталія Кличка» — 13,96% (2 847 979), Комуністична партія — 13,18% (2 687 269) та ВО «Свобода» — 10,44% (2 129 933). Голова ЦВК Володимир Шаповал зачитав прізвища всіх 225 щасливчиків, що потрапили під купол ВР завдяки прохідному місцю у списку партії. Але із переможцями у мажоритарних округах усе виявилося не так просто. Їхній статус члени ЦВК визнавали у неділю із дискусіями та окремими думками. Відтак кількість округів, у яких планують проводити перевибори за сценарієм Банкової, не змінилася — тільки п’ять(№94, 132, 194, 197, 223). Водночас спроби окремих членів ЦВК закликати колег не визнавати результати виборів ще у трьох проблемних округах та призначити перевибори ще й там, не отримали підтримки провладної більшості. Отже, депутатську недоторканність автоматично отримали ще й самовисуванець, креатура Петра Порошенка Олександр Домбровський (округ №11), провладний самовисуванець Віктор Жеребнюк (№14) та «регіонал» Микола Дмитрук (№184), а загалом — 220 мажоритарників. За таке визнання опозиція вже оголосила членів ЦВК співучасниками кримінального злочину, яким легітимізовано крадіжку голосів виборців.

Соціологи Національного екзит–полу–2012 проаналізували дані своїх досліджень, проведених у день виборів, 28 жовтня, і дійшли висновку, що найнижчий освітній рівень — у виборців Комуністичної партії. Серед тих, хто голосував за КПУ, 34% мають середню спеціальну освіту, 26% — вищу, решта (40%) закінчили хіба що школу.