Зараз, коли виборчі пристрасті, здається, вже вляглися, про це можна розповісти. А було це за тих благословенних часів, коли слово «тушка» ще не мало нічого спільного з торгівлею депутатськими місцями, а «піаністи» тиснули не на кнопки голосування в парламенті, а хіба що на пальці ворогів народу, які не хотіли визнавати себе шпигунами Японії й заодно Австралії.

Коли в Будинку літераторів збирається юрба письменників, можна сміливо припустити — відбувається презентація книги. Так сталося і цього разу. У програмі вечора представили поетичну збірку Алли Топчій «Батурин». Заодно переглянули телепередачу Лесі Оленівської «Батуринські письмена», також виступили письменники та бандуристи.

Аж через місяць після дня голосування громадські організації «Соціологічна служба «Центр політдосліджень» та обласний осередок Комітету виборців України» наважились оприлюднити власний аналіз того, наскільки об’єктивним було волевиявлення донеччан. З одного боку — «потяг уже пішов», переможці від Донеччини на виборчих перегонах, до речі, заздалегідь прогнозовані, встигли отримати депутатські «корочки» та приглядають собі затишні місця в сесійній залі ВР. З іншого — як твердили організатори нинішньої прес–конференції, для того, аби виявити аномальні відхилення в результатах голосування, що можуть свідчити про порушення закону, довелося використовувати методи математичного аналізу, тонкий апарат сучасної соціології. А останнє потребує часу.

Моя покiйна мати, Царство їй небесне, не вмiла писати й читати (1900 р. н.), та знала стiльки прислiв’їв i приказок, що на кожну сiльську подiю миттєво реагувала народним висловом. Можливо, щось передалося й менi, бо на всi знаковi подiї, особливо полiтичнi, реагую невимушено й миттєво однiєю з почутих вiд матерi мудрощiв. Отож i подумав про те, як би зреагувала моя мати на закон про референдум, прийнятий зловонним парламентом наприкiнцi його каденцiї? Упевнений — прислiв’ям: «Сказав — мов у калюжу перднув»...

Юлії Тимошенко вчора виповнилося 52 роки. До харківської лікарні «Укрзалiзницi», де перебуває ув’язнена лідерка опозиції, привітати її з днем народження приїхало близько ста прихильників. Усередину їх, звісно, не пустили («про всяк випадок» міліція взагалі перекрила вхід і припинила доступ відвідувачів до лікарні), тому люди влаштували концерт під вікнами. Співали під гітару «Рідна мати моя», «Лента за лентою» та інші патріотичні пісні, скандували «Юля, з днем народження!», «Юлі — волю!», розтягнули між деревами величезні «привітальні листівки». Навпроти входу в лікарню встановили коробку, в яку всі охочі могли опустити послання лідерці «Батьківщини».

Як з’ясували експерти громадської ініціативи «Звідки?», метою якої є інформувати громадськість про політичне фінансування в Україні, наші кандидати–мажоритарники витратили на виборчу кампанію–2012 у кілька разів більшу суму, ніж було зафіксовано в їхніх деклараціях за 2011 рік. Крім того, жоден із провідних кандидатів не організував широкомасштабних кампаній збору коштів із населення на свою участь у виборах, тож похо­дження «виборчих» фінансів є вкрай непрозорим. «Кошти, які витрачали мажоритарники, — це тіньові гроші, які й до сьогодні є таємницею для громадськості», — констатував на вчорашній прес–конференції голова комітету «Рівність можливостей» Олександр Чекмишев. Дослідження проводилося на основі аналізу витрат ключових кандидатів у трьох виборчих округах: №222 — Київ, №42 — Донецьк та №73 — Закарпаття, які разом репрезентують всю електоральну Україну.

За останні кілька років молода генерація українських плавців уже не раз доводила своє вміння швидко плавати на чемпіонатах Європи на «короткій» воді. Підтвердили це підопічні Сергія Бондаря й на цьогорічному єврофорумі, що днями завершився у Франції, здобувши там сім нагород, серед яких і дві золоті.

Попри те, що статус цих змагань далеко не найвищий (більшість провідних плавців ігнорують старти на ЧЄ у 25–метрових басейнах), шосте загальнокомандне місце стало непоганою реабілітацією для команди, яка на Лондонській олімпіаді не змогла виграти жодної медалі.

Водночас намір «УМ» підбити підсумок змагань у Шартре викрив чималі проблеми в організації вітчизняного плавального господарства, конфлікт фахівців та посадовців і… авжеж, боротьбу за владу.

У Черкасах у вівторок ледь не закрили приватне видавництво «Республіка» — єдине потужне підприємство в області, де друкується чимало місцевих газет, зокрема й одна з найтиражніших та найсміливіших — «Вечірні Черкаси», яка подеколи не боїться критикувати владу.