У Греції є все — навіть Шевченко

У Греції є все — навіть Шевченко

Висота мармурового Кобзаря — один метр. Установили його в парку району Гу­ді муніципалітету Зографу. Це вже 47–й монумент Шевченку за кордоном. Автором «грецького» погруддя Тараса Шевченка став відомий український скульптор, професор Львівської національної академії мистецтв Володимир Одрехівський у співавторстві з Михайлом Федиком. Пам’ятник має передавати духовну єдність України та Греції, а п’єдестал являє собою стилізовану колону. Його урочисто відкрили за участю представників місцевої влади, гостей з України та діаспори під звуки оркестру.

Усе буде в шоколаді!

Усе буде в шоколаді!

На три дні Львів стане шоколадною столицею України. Впродовж 6, 7 та 8 березня тут у буквальному сенсі навіть фонтани заб’ють шоколадними струменями. У місті тесатимуть скульптури з шоколаду, будуватимуть солодке містечко і навіть проведуть шоколадний бал. Зробити «все в шоколаді» львів’янам обіцяють організатори третього «Міського свята шоколаду» — які, за чутками, пов’язані незримими солодкими нитками з командою міського голови Андрія Садового. Святкові дійства відбуватимуться на площі перед Львівською оперою, у Палаці мистецтв та Будинку вчених. Шоколадні гуляння просто неба будуть безкоштовними (хоча солодощі, зрозуміло, не роздаватимуть, а продаватимуть), а от за решту забав, зокрема й Шоколадний бал, доведеться заплатити.

Тиха вода греблю рве

Станом на вчора, за повідомленням Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, в Україні залишалися підтопленими 510 приватних житлових будинків і більше трьох тисяч садиб у п’яти регіонах держави. Синоптики і далі прогнозують потепління, від якого після доволі сніжної зими найбільше потерпають Херсонська, Миколаївська, Луганська, Дніпропетровська області, а також Крим. Водночас учора Гідрометцентр МНС попередив про прихід великої води і на терени Західної України. Від 0,5 до 2,5 метра — такий приріст води у річках Дністер і Прип’ять очікують рятувальники.

«Цілодобова» на Юлині вибори, далі — ніякої

Ще не встигла столиця Галичини вповні насолодитись обіцяною цілодобовою водою, як уже городянам доводиться розплачуватись за чужий піар. Учора Львівському водоканалу почали «відрубати» електрику за величезні борги, повідомила прес–секретар комунального підприємства «Львівводоканал» Уляна Горбата: «На даний час енергетики вже відключили від електропостачання адміністративний корпус, зокрема абонентський відділ, який здійснює прийом населення». Далі, додала вона, енергетики поїхали на насосні станції «Сихів», «Карачинів» і «Довга», які постачають воду в Сихівський та Личаківський райони Львова.

Ворожіння на бабаках

Ворожіння на бабаках

Відтепер метеопрогноз, базований на віщих тваринах, стає вдвічі точнішим. Адже, крім харківського бабака Тимка ІІ, погоду провіщатиме і подружжя бабаків львівських — Миші й Марусі. Як уже писала «УМ», цьогоріч галицьких бабаків перевели на «старий стиль», відтак будити їх почали не на «американське» 2 лютого, а на Стрітення — 15 лютого. На думку львівських екологів–патріотів, перенесення дня Бабака зумовлене прагненням відродити українські традиції «свого свята» — Стрітення. Щоправда, патріоти–природолюби якось призабули, що в Галичині бабаки не живуть через відсутність степів.

174 роки істини від Мазоха

У середу поблизу площі Ринок львів’яни та гості міста могли досхочу помилуватися варіаціями на тему політичного процесу в Україні під гаслом «Минуло 174 роки, а нам усе це більше подобається». До дня народження відомого письменника Леопольда фон Захер Мазоха тут провели незвичну акцію — зімітували українські вибори. Найцікавіше, що перформенс був цілком позбавлений політичної «заказушності» і проводився рестораторами.

Першим «загасили» Пінзеля

Першим «загасили» Пінзеля

Через «напряги» з казначейством, котре не виділило коштів, уже закрили Музей Пінзеля. На черзі — решта львівських галерей. Уже кілька днів Львівський музей унікальної дерев’яної скульптури Іоанна Пінзеля знеструмлений і, відтак, закритий. Музейники шоковані — через бюджетні борги вони залишилися без охорони. За словами Героя України, директора Львівської картинної галереї Бориса Возницького, електрики ще до відімкнення струму вимагали провести заміну в електропроводці, але ж «на це потрібні гроші, а їх немає, бо Держказначейство затримує». «Ми не отримуємо коштів півтора місяця ні на які витрати, навіть на папір. Ми написали листа, щоб нам відтермінували рекомендацію, але це не подіяло, і так музей залишився без електроенергії», — обурюється пан Возницький. Без електрики мистецьке сховище просто неможливо охороняти на належному рівні. Свої дії електрики–хунвенбіни пояснювали заборгованими проплатами музею та невиконанням приписів, які б мали з’ясувати, чи «не витікає» електрика з музейного комплексу.

Церкву на дачу

Незвичайна пропозиція надійшла до міської громади села Побужани, що на Львівщині. За словами директора Львівської картинної галереї Бориса Возницького, старовинну церквицю, збудовану у 1777 році, бізнесмен–зайда хотів поставити у себе на дачі, за що давав нібито великі гроші. На гарну дерев’яну святиню впродовж року зазіхали кілька разів: один із бізнесменів мав донецьку реєстрацію, іншим покупцем нібито був крутий держчиновник із Черкас. Як розповів «УМ» пан Возницький, церква справді унікальна і має рідкісний іконостас. Щоправда, далі бажання переінсталювати пам’ятку справа не пішла через галас, який підняли. Хоча, за чутками, вже готувались необхідні папери «на вивіз».

Час очікування — шість кілометрів

Час очікування — шість кілометрів

Надто доброю пропускною здатністю польсько–український кордон ніколи і не відзначався, але цього разу сумний рекорд таки побито — на волинському пропускному пункті «Дорогуськ–Ягодин» у черзі вчора стояло майже 300 вантажівок. Про шестикілометрову чергу «Німецькій хвилі» розповів представник Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Віталій Зосимчук. За словами перевізника, черга утворилася лише з польського боку кордону. І на переїзд кордону вантажівкам знадобиться щонайменше 12 годин так званого «чистого часу», адже, враховуючи технічні перерви «стражи гранічної» на «чай–каву–капучіно», «штурм» кордону може розтягнутися на добу.

Український «діснейленд» у Польщі

Український «діснейленд» у Польщі

Міський голова невеличкого містечка Томашув Любелський вирішив збудувати на околицях свого містечка декілька замків. Наразі мрії ще досить розпливчасті. У планах — будівництво від 6 до 12 замків. Зрештою, навіть не замків, а лише їхніх зменшених копій, але не з пінопласту чи з дерева — а з каменю та цегли. Це, на думку поляків, має перетворити маленьке містечко на туристичну Мекку. Мер польського райцентру пан Ришард Собчук наразі достеменно не знає, в яких пропорціях відтворювати твердині — масштаби коливаються від 1 до 50 чи від 1 до 100.