Тиха вода греблю рве

Станом на вчора, за повідомленням Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, в Україні залишалися підтопленими 510 приватних житлових будинків і більше трьох тисяч садиб у п’яти регіонах держави. Синоптики і далі прогнозують потепління, від якого після доволі сніжної зими найбільше потерпають Херсонська, Миколаївська, Луганська, Дніпропетровська області, а також Крим. Водночас учора Гідрометцентр МНС попередив про прихід великої води і на терени Західної України. Від 0,5 до 2,5 метра — такий приріст води у річках Дністер і Прип’ять очікують рятувальники.

Луганськ і Миколаїв — з обмеженим проїздом

Як повідомила прес–служба Міністерства транс­порту і зв’язку України, вчора через повінь було закрито рух двома автодорогами на Луганщині. Так, у Новоайдарському районі закрито проїзд по автошляху Старобільськ—Луганськ—Донецьк—Дмитріївка. Через підтоплення підходів до моста в районі села Дмитріївка рух автотранспорту перенаправлено на дорогу Старобільськ­—Луганськ—Красний Луч—Макіївка—Донецьк — через селище міського типу Новоайдар. Також із причини затоплення мосту (15 сантиметрів води) і підходів до нього (вода піднялася на 5(!) метрів) рух автошляхом Титарівка—Старобільськ­—Луганськ—Донецьк перенаправлено на дорогу Старобільськ—Луганськ—Красний Луч—Ма­кіївка­—Донецьк до міста Старобільськ.

Не краща ситуація склалася в Миколаївській області, де на дорозі Олександрівка—Миколаїв—Інгушка—Виноградівка в районі затону річки Інгул вода вже піднялася майже до двох метрів. Відтак на окремих ділянках стався перелив через мости заввишки 20—25 сантиметрів. Тож рух автотранспорту наразі здійснюється автодорогами Дніпропетровськ—Миколаїв (через Кривий Ріг), Одеса—Мелітополь—Новоазовськ та Олександрівка—Кіровоград—Миколаїв

Галичина чекає «велику воду»

У Львівській області стрімко сходить сніг, а мешканці «річкових районів» не на жарт занепокоєні можливими стихійними «витівками». Селянам уже роздають агітки з порадами, що робити і куди телефонувати в разі потопу. Щоправда, люди друковані поради сприймають скептично — повінь 2008 року надто добре закарбувалась у селянській пам’яті. Тоді впродовж першого тижня і старий, і молодий сиділи на дахах, маючи «в допомогу» лише пляшку мінералки та хлібину, адже всі телефони порятунку радили переважно одне: допомога колись надійде, а зараз допоможіть собі самі.

Але тоді повінь трапилася влітку, коли, бодай, було тепло. Трагедії ж не минути, якщо повінь розгуляється при температурі плюс 5. Цьогорічне «цунамі» на Львівщині може стати найпотужнішим: за інформацією «надзвичайників», шар снігу перевищив стандартні показники у два, а подекуди й у три рази. Разом із таненням снігів скресає і крига на річках, що спричиняє льодові затори і, як наслідок, — підтоплення довколишніх сіл. Щоправда, завжди незворушні рятувальники не поспішають бити на сполох. «Дійсно, повінь буде, річки розіллються, однак точні масштаби стихії нині не спрогнозує ніхто, — пояснив «УМ» речник управління МНС у Львівській області Павло Василенко. — Найпершими від води можуть постраждати жителі сіл та містечок, розташованих біля основних річок Львівщини — басейнів Сяну, Дністра, Стрию, Тисмениці, Бистриці та Західного Бугу».

У відомстві керівника області нарешті почали готуватися до повені, вже навіть створили штаб і заклали резерв сил швидкого реагування. «На цей час ситуація з підготовкою до пропуску льодоходу, повені і дощових паводків на території Львівської області у 2010 році контрольована, — повідомляє Львівська ОДА. — Визначені попереджувальні заходи виконують у плановому порядку». Боротися зі стихією будуть шість команд військових підривників та спецзагін львівських транспортників. Цьому повеневому «спецназу» вже закупили майже тонну вибухівки для підриву льодових заторів. Окрім того, навіть орендували два гелікоптери для огляду підтоплених територій.

Іншим засобом для боротьби з водою, крім підриву льоду та роздачі агіток, став спуск води з водосховищ Явірської та Добротвірської ГЕС. У ці резервуари мають прийняти значну частину води, яка б потекла на села. Хоча фахівці сумніваються, що це дасть змогу скерувати у потрібне русло всі потоки, що потечуть із Карпат.