Газові перемовини між Україною та Росією нещодавно отримали ще одну інтригу. Як відомо, ми на «півкорпусу» випередили наших сусідів під час вступу до Світової організації торгівлі й нині можемо диктувати їм свої умови.
На початку тижня Мінфін України провів нараду з банкірами з приводу введення нового механізму погашення кредитів. Засідання стало своєрідною реакцією на заклики комерційних банків з приводу того, аби держава втрутилася у проблему непогашення кредитів.
Учора Національний банк України вкотре знизив курс національної валюти — до 6,17 за один долар. Це стало його ще одним кроком на шляху до виконання Меморандуму співпраці із МВФ: однією з умов надання кредиту «стенд–бай» (16,5 мільярда доларів. — Авт.) ця організація вимагала послабити втручання держави у фінансовий ринок. НБУ видав постанову, яка прив’язує офіційний валютний курс до міжбанківського. Новий порядок вступає в силу з п’ятниці, 28 листопада. Іншими словами, курс, за яким комерційні банки на торгах купують валюту напередодні, наступного дня стане офіційним. Нагадаємо, запровадити такий порядок уже давно вимагав Президент України Віктор Ющенко. Зрештою, рішення про «прив’язку» було ухвалено під час консультації Президента з головою НБУ Володимиром Стельмахом минулого тижня.
До фактичного дефіциту долара та євро в українських обмінних пунктах додалася ще одна біда для клієнта: деякі комерційні банки запровадили збір за продаж готівкової валюти. Таку практику першим ініціював «Укрсоцбанк». Розмір комісійних становить від одного до трьох відсотків і залежить від кількості проданої клієнту валюти. «В касах нашого банку комісійні за продаж валют — два–три відсотки», — пояснив «УМ» прес–секретар АКБ «Укрсоцбанк» Сергій Шевченко. Від чого залежить сума комісії і з якою метою «Укрсоцбанк» її запровадив, пан Шевченко не пояснив. На офіційний запит «України Молодої» з «Укрсоцбанку» прийшов лист, що через зайнятість голова правління банку на запитання відповісти не може.
В українському селі корова здавна була головною годувальницею, і сьогодні вона залишається чи не єдиним джерелом прибутку. «У літній період добра корова дає прибутку на 700—800 грн, — говорить Микола Степанович Поліщук, фермер із Вінницької області, — в зимовий — маємо від неї десь 500—600 гривень». У власному господарстві Миколи Степановича колись було дві корови, але він змушений здати їх на м’ясокомбінат.
Три роки тому, коли тарифи на молоко–сировину почали помалу зростати, Микола Поліщук вирішив зайнятися фермерством. Для початку, йому треба було побудувати корівник, аби в майбутньому збільшувати поголів’я худоби. На будівництво чоловіку довелося взяти кредит у банку. Микола Степанович «прикинув», що розраховуватися за позичене можна буде, здаючи молоко переробникам. «У нас завжди по селу їздили і збирали молоко по людях, завжди для одного і того ж молочного заводу, — розповідає фермер, — але з минулого літа почали приїжджати інші». І скуповували сировину за нижчою ціною: пропонували лише 1,20 за літр молока, а не 1,38, як це було раніше. Через цю різницю в закупівельній ціні чоловік втрачав кожного місяця приблизно 200 гривень і не зміг вчасно платити за кредит. «Банк почав нараховувати штрафні санкції, — скаржиться він, — мені погрожували судом, тому я був змушений здати своїх корівок на м’ясо, аби хоча б частково погасити борг».
Днями стало відомо, що Європейська комісія розпочала антидемпінгове розслідування щодо імпорту українських, російських та турецьких квадратних і прямокутних труб. Брюссельські чиновники запідозрили, що трійка «неєесівських» держав завдає великої шкоди місцевим виробникам.
На початку осені у киянки Наталії Г. почалося загострення застарілої хвороби — радикуліту. Жінка страждала цим недугом не перший рік і чудово знала, які ліки їй необхідно приймати, але про всяк випадок вирішила звернутися до дільничного терапевта. Новий лікар одразу попередив: лікування обійдеться трохи дорожче, ніж зазвичай. Але економити, мовляв, не варто. На зворотному боці рецепту ескулап написав адресу аптеки, де ці ліки можна купити дешевше. «Коли мені назвали суму, я ледве встояла на ногах, — розповідає жінка. — Попередній терапевт мені призначав вітчизняні медикаменти вартістю щонайбільше 50 грн., і вони мені дуже допомагали, а новий лікар виписав імпортних препаратів майже на 700 грн».
Закордонні пігулки не допомогли, жінці, навпаки, стало ще гірше. Але лікар не розгубився — він скерував пацієнтку в ту ж аптеку, де з неї взяли ... ще 400 гривень. Біль не проходив, і пані Наталія вирішила на власний страх і ризик придбати звичні п’ятдесятигривневі ліки. І тут хвороба відступила. «Я не розумію, чому лікарі призначають дорогі імпортні медикаменти, до того ж доволі сумнівні, якщо вітчизняні аналоги у рази дешевші й не менш ефективні?» — щиро дивується вона.
Учора Президент Віктор Ющенко підписав указ про додаткові заходи щодо подолання фінансової кризи в Україні. Упродовж наступного року до стабілізаційного фонду треба скерувати 50 млрд. грн., у тому числі в першому кварталі — 10 мільярдів. Для цього Кабінет Міністрів упродовж місяця має розробити та надати на розгляд Верховній Раді законопроект, який передбачає розширення джерела наповнення стабфонду. Також Кабміну необхідно впродовж місяця розробити та затвердити порядок використання коштів.
Учора в Києві Президент України Віктор Ющенко провів загальноукраїнську антикризову нараду. Головним і єдиним завданням наради було скоординувати зусилля всіх інституцій, які спроможні прискорити процес подолання кризи, а також узгодити державний курс, спрямований на ліквідацію наслідків кризи.
Позавчора Національний банк України видав постанову №353, яка встановлює дуже жорсткі правила гри на готівковому валютному ринку. Документ передбачає встановлювати курс продажу іноземних валют не вищий за офіційний, а відхилення між курсом купівлі і продажу валютної готівки має не перевищувати 3%.
