Те, що білоруси практично щодня бачать на вулицях і на ТБ, тепер можуть роздивитися й кияни — у столиці відкрилася виставка «Сусіди — фото і ЗМІ Білорусі», на якій представлено і світлини незалежних фотохудожників, зокрема фотокореспондента опозиційної газети «Наша ніва» Андрія Ленкевича.

Усю минулу середу незалежні журналісти Білорусі перебували у шоковому стані. «Що це було?» — запитували ми один одного. Чому раптом по всій країні КДБ почало «пресувати» співробітників іноземних ЗМІ? Акумулятори мобільних телефонів, ще повністю заряджені зранку, ближче до першої години дня просто не витримули і переставали працювати. І ось увечері ми таки дочекалися офіційної реакції влади. «Ідеться про деяких приватних осіб, що тривалий час за іноземні гроші незаконно займалися журналістською діяльністю на території Білорусі», — заявила начальник відділу прес–служби білоруського міністерства закордонних справ Марія Ваньшина.

Облави на незалежних білоруських журналістів почалися вчора з самого ранку. Першою «під роздачу» потрапила мінська редакція радіо «Рація» («Сенс» у перекладі. — Ред.), яке зареєстроване у Польщі і фінансується коштом бюджету Польської держави. Співробітники КДБ чекали журналістів на сходовому майданчику, разом із ними зайшли до офісу, де провели обшук, описали та конфіскували всю техніку.

Ще напередодні масової акції 25 березня міністр внутрішніх справ Білорусі Володимир Наумов попередив, що опозиції не дадуть можливості пройти запланованим маршрутом — від площі Якуба Коласа до Національного театру опери та балету. Якимось дивом міністр уже здогадувався, що Мінськвиконком не дозволить маніфестацію. «Під час цієї акції буде застосовано трохи більше сил та засобів», — пригрозив Наумов.

У Києві почалася «Білоруська весна». Однойменний фестиваль триватиме до 12 квітня, а «для розігріву» перед мистецькими заходами вже другий рік поспіль відбувається лижний забіг «на Кубок Олександра Лукашенка». Учасники цієї символічної акції під звуки радянських пісень у суботу пробігли 50–метрівку Хрещатиком. По асфальту на лижах.

Амбасадор України в Мінську Ігор Ліховий зробив внесок у відзначення 90–річчя з дня проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки. Разом з іще сімома іноземними дипломатами днями він узяв участь у написанні символічного загальнонаціонального диктанту з білоруської мови. Пан Ліховий, колишній міністр культури України, зізнався «УМ», що вчити білоруську йому важко, але припиняти мовні студії не збирається, а для закріплення пройденого матеріалу читає на ніч білоруські народні казки.

Минулий «міжнародний» тиждень Білорусі закінчився сенсацією — Мінськ відкликав для консультацій свого посла у Вашингтоні Михайла Хвостова. На тлі цієї події якось навіть загубилася новина про те, що Брюссель нарешті вирішив відкрити в Білорусі представництво Єврокомісії (досі ці функції поєднувало представництво ЄК, розташоване в Києві).

Політв’язень Олександр Козулін, якого влада Білорусі відпустила на три дні з колонії, щоб він зміг поховати дружину, повернувся за ґрати. У четвер, свій останній день на волі, він зустрівся з групою білоруських журналістів. За чотири години потому, пізно ввечері, він уже був у колонії. До завершення терміну покарання Козуліну залишається відсидіти понад 3,5 року. На звільненні Козуліна наполягають США та Євросоюз. Цього тижня Білий дім оприлюднив заяву, в якій застерігає: діалог з офіційним Мінськом почнеться тільки після того, як політв’язень вийде на свободу.

Нагадаємо, що адміністрація колонії «продемонструвала гуманізм» (до речі, цілком обґрунтований законодавством Білорусі) лише через три дні по смерті Ірини Козуліної. «Керівництво колонії виявило співчуття і людяність: начальник, коли повідомляв мені про смерть Ірини, навіть сльозу пустив, — розповідає Козулін. — Але все керівництво — люди в погонах, вони виконують накази, тому якби не клопотання західних послів, громадськості, то, напевне, мене б ніхто не випустив на ці три дні»

Екс–кандидат у президенти Білорусі, в’язень сумління Олександр Козулін оголосив сухе голодування. Це акт відчаю, адже в суботу померла дружина Козуліна, і керівництво колонії, де він відбуває ув’язнення, відмовилося відпустити опального політика на похорони.

Учора Верховний Суд Білорусі звільнив чергового «політзека» — Олександра Сдвіжкова, колишнього редактора газети «Згода», котрого ув’язнили за передрук із данського видання Jyllands Posten карикатури на пророка Магомета. Сдвіжкову «пощастило» — він відсидів приблизно два місяці. Відтак на сьогодні в тюрмах Білорусі залишилися два в’язні совісті — екс–кандидат у президенти Олександр Козулін та активіст опозиції Андрій Кім.