У компанії з ангелами,

У компанії з ангелами,

Новорічно–різдвяні свята усім хочеться провести оригінально і з особливим настроєм. Душа, так би мовити, вимагає Дива. В його пошуках ми купуємо путівки у далекі країни, замовляємо столи у найкращих ресторанах, шукаємо незвичайні подарунки, шиємо супермодні обновки. Тим часом сутність цих свят (під час яких, за древнім повір’ям, відкриваються небеса) якраз далека від суєти. Вона схиляє до заглиблення в себе, зближення з найріднішим. І якщо подорожі — то не до Парижа чи на Гавайські острови, а в свою ж, українську, глибинку, де в цю пору як ніколи оживають і захоплюють у свій вир споконвічні народні традиції. Багато хто заради гір та лиж з року в рік обирає Карпати. Однак зовсім не гіршою може стати поїздка, наприклад, на Тернопільщину, де дуже компактно розташовані справді унікальні об’єкти природи, історії та архітектури.

Фатум у варениках, доля — у чоботях

Фатум у варениках, доля — у чоботях

З давніх–давен незамiжнi дiвчата в нiч з 12 на 13 грудня збиралися невеличким гуртом і ворожили. Особливим і невід’ємним ритуалом свята Андрія були дівочі гадання: кожна в цю ніч хотіла дізнатись, чи довго їй ще в дівках ходити і за кого врешті вийде заміж. Кажуть, що саме ці гадання на Андрія справджуються. А спробуйте і ви.

Хеловін по–українськи

Хеловін по–українськи

Туристичні маршрути по замках із привидами дуже популярні на Заході, особливо на Хеловін, і приносять непоганий прибуток. В Україні місць, з якими пов’язані якісь криваві легенди, — десятки, якщо не сотні. Пишучи про містичні місця, ми вирішили розповісти тільки давні легенди.

Шевченків парк з футболом i теніcом

Шевченків парк з футболом i теніcом

На Черкащині, в місті Христинівка, урочисто відкрили відновлений парк та пам’ятник Тарасу Шевченку: заради такої події до районного центру прибули голова РНБУ Іван Плющ та черкаський «губернатор» Олександр Черевко.

Медове підкорення «Апімондії»

Медове підкорення «Апімондії»

Не викликає сумніву, що невдовзі Україна займатиме передові місця у когорті розвинених демократичних держав світу. Багатьом із них наша Батьківщина не поступається вже нині. Наприклад, у розвитку важливої, в першу чергу для здоров’я нації, медової галузі. Навіть попри те, що поки вона лише замикає п’ятірку за виробництвом та споживанням солодкого продукту, події минулого тижня не залишили сумнівів — це явище тимчасове.

Коли камінь говорить

Коли камінь говорить

Тустань виникла у IX столітті. Вона входила в лінію оборони південно–західних рубежів Київської Русі, а згодом Галицько–Волинського князівства. Фортеця також діяла як митний пункт. Укріплення споруджувалися на скелях, які вивищувалися над долиною більш ніж на 50 метрів. Це робило твердиню неприступною.

Ту стань, воїне!

Ту стань, воїне!

Я давно знав, що в Україні діють групи людей, які займаються відтворенням культури та побуту часів Київської Русі: шиють одяг, кують мечі, плетуть кольчуги, влаштовують турніри. Фестиваль «Ту стань!» у селі Урич, що затислося між горами на півдні Львівщини, був чудовою нагодою, щоб ближче познайомитися з тими романтиками і наочно запізнатися з культурою Середньовіччя. Назва фесту походить від імені фортеці Тустань, яку понад тисячу років тому звели на скелях Урича.
Насамперед, варто сказати, що «Ту стань!» означає «тут зупинись». В окремих місцинах Галичини й досі так кажуть. Чому така назва прив’язалася до фортеці, пояснити легко. Одним із головних завдань твердині був збір данини із купців. Їм і казали: «Ту стань».

Еспресо від Аллаха

Еспресо від Аллаха

Одного разу Аллах відправив архангела Гавриїла з горням темного еліксиру до пророка Магомета. Магомет зовсім підупав на силі, тяжко захворів і мало не помирав. Скуштувавши божественного напою, Магомет миттю одужав, повернув собі життєву снагу і продовжував будувати могутню ісламську імперію. Так легенда розповідає про винахід і першу дегустацію кави. Та якщо остання в краях, де проповідував пророк Магомет, відома з давніх-давен, то в Європу звичка запарювати окропом подрібнені кавові зерна і вживати цю настоянку прийшла значно пізніше. За однією з версій, у 1592 році італійський лікар і ботанік Проспер д'Альпіно вперше описав і продемонстрував відвар кавових зерен як лікарський засіб. За іншими ж даними, д'Альпіно на десять років випередив його колега-ескулап з Австрії. Лікар Леонард Раувольф, кажуть джерела, ще в 1582-му видав книжку з поетичною назвою «Подорож у вранішні краї», де розповів, як араби ласують дивним напоєм. «Чорнотою він наближається до чорнила і дуже помічний при немочі шлунка. Вони п'ють його рано-вранці, в тому числі на людях, з глиняних і порцелянових мисочок», — писав Раувольф. Та скільки б років не було «нашій» каві — 415 чи 425 — є привід згадати про дату її приїзду до таких загумінків світу, як тогочасна Європа. І випити за каву... трішечки кави.

Квітка з Петриківки

Квітка з Петриківки

«Це до конкурсу «Козацькому роду нема переводу» діти робили», — каже відома майстриня, вчителька та директор школи Марія Пікуш, показуючи настінну «колекцію» малюнків своїх учнів. Зі стін на нас дивились не тільки традиційно петриківські рослинні орнаменти — за нами уважно спостерігали запорізькі мужі. У обласному конкурсі, який проходив у Дніпропетровську, журі розглянуло понад чотири сотні дитячих малюнків, і тільки сто тридцять було відібрано для експозиції. «З них дванадцятеро (у порівнянні з іншими школами це найбільше) — з нашої Петриківської художньої школи. А один із хлопчиків і нагороду отримав», — з радістю і захопленням в очах каже Марія Іванівна. А поруч із запорожцями — ще й здивовані, а подекуди й кумедні звірята. Як виявилось, це було особливе завдання — зобразити якусь тварину засобами петриківського розпису. Дітей ніколи не обмежують темами, а також заохочують до їх творчого вирішення, так прищеплюючи любов до розпису.