Археологи у центрі Кам'янця – Подільського розкопали кам’яну бруківку, якою у 1760 році Польський ринок вкрив червоногродський чашник Стефан Маковецький. У Києві, Львові, Чернівцях кам'яне мощення вулиць і площ з'являється не раніше 1830-их років.

Серед безлічі достойників, закатованих більшовицькою владою, до нас повертається й Марко Федорович Грушевський — педагог, богослов, етнограф, краєзнавець. Нещодавно видано книгу «Постать Марка Грушевського на зламі епох: історико-культурологічні візії».

На історичну знахідку натрапили дайвери в Запоріжжі: неподалік греблі ДніпроГЕС, на дні річки Дніпро вони знайшли вагони, які могли бути ешелоном, затопленим відомим отаманом Нестором Махном.

Виринає з пам’яті картина з минулого. Січень 1991 року. Луцьк, будинок політосвіти (нині історичний факультет СНУ). Тут проходить обласний день депутата. Зібралося понад 500 народних обранців різного рівня.

Дивлячись на потік дітей у Національному музеї історії України, здається, що це експозиційні зали котроїсь із західноєвропейських столиць або ж Вашингтона чи Нью-Йорка — адже там iз раннього віку привчають малят до культури музейного пізнання.

19 серпня 1991 року в столиці радянської імперії відбувся контрреволюційний путч реакціонерів: керівників КПРС, КДБ та Совєтської Армії. Президент СРСР Горбачов — ініціатор «перестройки» — опинився під арештом у Криму.

Журналіст Сергій Сай-Боднар після виходу документальної повісті "Любов і муки Магди Хоманн" готує розширену версію родинної документальної історії, початок якої аж у 1563 році.

«З України вивозили сотні тонн не просто срібла чи золота. Насправді вивозили ідейні цінності, які впродовж багатьох тисячоліть акумулювалися в металі і довкола яких об’єднувалися етноси.

14 серпня виповнюється 100 років від початку історичної битви біля гори Лисоня (територія Бережанського району Тернопільщини), в якій полк Українських Січових Стрільців за підтримки австро-угорських вояків протистояв російській армії, тривалий час стримуючи її наступ.

Минулого місяця закінчилося громадське голосування щодо присвоєння імені видатного українця столичному аеропорту «Бориспіль». Пальму першості в опитуванні здобула кандидатура гетьмана Івана Мазепи, за якого проголосувало більше 12 тисяч українців.