Потягнути за Бакуліна…
Арешт голови «Нафтогазу» Євгена Бакуліна став останніми вихідними однією з найтоповіших новин у вітчизняному інформпросторі. Першим цю подію взявся коментувати колишній шеф Бакуліна, екс–віце–прем’єр Юрій Бойко, який курирував газову сферу. Як і варто було сподіватися, Бойко роботою слідчих органів залишився невдоволений.
Газ від агресора
Разом із російськими окупаційними військами до території нашої держави непомітно наближається місяць квітень. Це означає, що розпочинається другий квартал 2014 року, а отже, починає діяти нова ціна на російський природний газ. Якою саме вона буде — це є нині головною інтригою функціонування економіки держави.
На другий день війни
Крим фактично втрачено, російські війська масово обступили весь український кордон по периметру, на півострові пролилася перша кров, а доля наших військових у де–юре автономній республіці залишається досить туманною. Але найгірше, що нова влада, схоже, не зовсім уявляє, як треба поводитися у такій ситуації.
Пакет на позитиві
Паралельно із підготовкою до війни уряд намагається проводити економічні реформи. Адже без них, по–перше, не залучиш вкрай необхідне фінансування від МВФ, а по–друге, розбалансований держбюджет по–іншому не утримаєш на плаву. Тож, ясна річ, зміни, які затіяла влада, популярними у народу назвати не зможе ніхто.
Танк на рiллi, а обід — за розкладом
Російські військові — не криючись — окопують свою техніку на оброблених полях українських фермерів. Знищуючи, ясна річ, посіви. Нинішня посівна кампанія здійснюється у супроводі військових колон, яких перекидають у східному напрямку, для захисту кордонів Вітчизни, а частину своєї території Україна де–факто не контролює.
Чардаш для Фірташа
Між танками і Вашингтоном
Микола Лаврик: Успіх України, як і Польщі, — у малому бізнесі
«Заходе, від дефолту порятуй!»
Новопризначений уряд «смертників» Арсенія Яценюка намагається робити все й одразу. Втім особливого вибору в урядовців немає: з одного боку їх підштовхують окупаційні російські війська, з іншого — дуже яскраві обриси дефолту, з третього — Небесна Сотня, яка нагадує про себе вже на самих підходах до Будинку уряду.