«Захід нас виручить!» — не втомлювалися донедавна втішати мешканців Запоріжжя наближені до місцевих можновладців мас-медіа. Ішлося не про Європу, а про західноукраїнський Львів, з автомобілебудівниками якого мерія домовилася про закупівлю партії сучасних автобусів. Причому — на вельми вигідних, як стверджували в міськвиконкомі, умовах. Мовляв, новенькі ЛАЗи — ефективний ключ до бодай часткового розв'язання одвічної для індустріального обласного центру транспортної проблеми. Бо ж на 107 автобусних маршрутах Запоріжжя курсує майже 1200 транспортних засобів, однак яких! Якщо не половина, то принаймні третина з них уже «дихає на ладан» і дедалі частіше стає учасником різноманітних дорожньо-транспортних пригод. Сучасні автобуси Львівського автозаводу мали, звісно ж, «ошляхетнити» ситуацію.

Позавчора о 12.07 сейсмічні станції зафіксували землетрус в Азовському морі. За інформацією начальника Бердянської філії МінНС Олександра Кулінича, жертв і руйнувань не зафіксовано. Їх і не могло бути, позаяк на суші сила поштовхів була незначною.

В індустріальному Запоріжжі — черговий «наступ на довкілля»: упродовж трьох діб люди засипали скаргами мобільний екопост міської СЕС. Як повідомив завідувач відділу гігієни навколишнього середовища Євген Тулушев, смог є «дарунком» десяти підприємств промислового майданчика.

Не зрівняти прибутки, які мала б 50-річна мешканка села Нове Гуляйпільського району від насіння соняшнику і макового поля. Аби сховати від людських очей понад дві тисячі (!) кущів опіумного маку, надто підприємлива селянка зусібіч густо обсадила їх соняшниками. Утаїти «наркошило» в мішку жінці не вдалося.

Національний чемпіонат набирає обертів. Навіть у турі, де не було чітко визначеного «центрального матчу», знайшлася пожива для різноманітних дискусій. На жаль, події в деяких матчах дають підстави вважати, що найбільше стартовий мандраж «напав» на суддів, які вже встигли відзначитися не зовсім адекватними діями.

Запорізький меткомбінат належить до підприємств, у ліквідності продукції яких немає жодних сумнівів. Попри здорожчання газу, низку антидемпінгових розслідувань і дедалі проблемніше постачання продукції на ринки як надто вередливої Росії, так і Європи, металурги не бідують. Скажімо, «Запоріжсталь», зі своїм статутним капіталом у понад 210 мільйонів гривень, за 2005 рік реалізувала продукції на 8 мільярдів 619 мільйонів гривень. За обсягами виробництва комбінат посідає 56-те місце в рейтингу найбільших виробників світу. Середня зарплата сягнула 1803 гривень.

«Ім'я — це у спорті, у житті ж я — жінка», — каже Олена Жупіна, чемпіонка світу (1998) і Європи (1999), призерка Олімпіади-2000 та багатьох інших престижних міжнародних турнірів у стрибках у воду. Вода — стихія запоріжанки, і так уже сталося, що Олена й народжувала під акомпанемент потужної зливи. О п'ятій годині ранку на світ з'явилася маленька Оля — вага 3600 г, зріст 56 см.

У Мелітопольській жіночій колонії для неповнолітніх НП: намагаючись покінчити ТАКЕ життя самогубством, 18-річна ув'язнена викинулася з вікна виправного закладу. У записці, яка повинна була стати передсмертною, дівчина, зізнавшись у любові до всіх і попросивши вибачення «у мамулі, бабусі і всього світу», начебто написала: «Ніхто із співробітників не повинен нести відповідальності за те, що сталося».

Не секрет, що годувальники міста — селяни досить часто ледь зводять кінці з кінцями, тоді як окремі міські спритники прокручують оборудки під маскою благодійників того ж таки села. Одного з аферистів нещодавно цапнули за руку співробітники Запорізького облуправління СБУ. Йдеться про директора підприємства, що спеціалізується на імпорті запасних частин до легковиків іноземного виробництва. Відпочиваючи в Угорщині, український керівник-крутелик познайомився з тамтешнім. Перекинули чарку-другу — та й вдарили по руках: «дайош» спільний бізнес!

«Мешканців сільської глибинки найбільше дратує неперевершене вміння чиновників прикривати реалії статистикою, — сказав «УМ» мiсцевий мешканець Євген Яланський. — Та вона ж — ніби глина: ліпи, що тобі заманеться! Комишуватці не є вибагливими, та їм набридло чути байки про «розбудову», коли коїться «дерибан», і вони, не маючи де заробити на хліб, тепер позбавлені ще й води».