На флагштоках біля президентського секретаріату — зеленожовті бразильські прапори, а на мокрому асфальті, здається, ще залишилися сліди автомобілів кортежу глави цієї держави, який щойно завершив свій візит до України. «Щоправда, кілька їхніх міністрів, що прибули до нас у складі офіційної делегації, не повернулися назад, а залишилися в Києві, — вони відвідають кілька вітчизняних підприємств, які виготовляють обладнання для гідроелектростанцій, — глава секретаріату Президента України Віра Ульянченко перед початком інтерв’ю коротко резюмувала підсумки двосторонніх перемовин. — Ми напрацювали «меню» на 6—8 років роботи, у тому числі й щодо спільного виготовлення ракетиносія «Циклон». Уявіть собі: у всій Бразилії діють усього лише два спільні підприємства з іноземцями. Й одне з них — з Україною!».

Президента України та його секретаріат часто звинувачують у надмірному інтересі до економічних проблем держави. Численні вето Віктора Ющенка, його звернення та відкриті листи «доброзичливці» називають втручанням: мовляв, за Конституцією керувати економікою — це компетенція Кабінету Міністрів і тільки його! Але на вулиці Банковій мають контраргументи. Саме з них і почалася наша розмова з пані Ульянченко.

Свій учорашній виступ на засіданні уряду очільниця Кабінету традиційно розпочала з критики. Але не себе чи своєї команди, а політичних опонентів по передвиборній гонці. Зокрема, Віктора Януковича — за закон про підвищення соцстандартів. «Цей закон ми направили всім закордонним експертам, щоб не уряд, а вони підтвердили, що закон про збільшення бюджету для його виконання — це великий обман виборців Януковича», — звучним голосом віщала Юлія Тимошенко.

Наші політичні партії — священні корови. Не можна їх торкатися. А якщо торкнешся — ти найманець. Інформаційний кілер, який навмисне нищить найчистішу репутацію фірми–партії. Правда — це нині явно застарілий термін. Вона — марна, нікому не потрібна й навіть шкідлива. Та в нашому випадку реальний стан речей значно гірший. Істинна суть сьогоднішніх подій — наростаюча конкуренція політичних партій за право монопольно використати державу для створення неконкурентних умов на всіх ринках. Споживчих, банківських, медійних і навіть умовних моральних.

Кількість шахрайств, на які попадаються довірливі громадяни, на Вінниччині залишається майже незмінною: торік за десять місяців їх було зафіксовано 236, у цьому році — 240. Однак цікаві акценти внесла виборча кампанія та закон про підвищення соціальних стандартів, чим відразу вирішили скористатися спритники.

Відучора в Україні почали діяти нові соціальні стандарти — закон, який їх встановлює, опублікували у газеті «Голос України». Відтак із 1 листопада мінімальна пенсія має становити 573 гривні, мінімальна заробітна плата — 744. Мають також підвищити й усі виплати, прив’язані до прожиткового мінімуму. Підписаний закон стосується також і «бюджетників», які отримують зарплату за Єдиною тарифною сіткою, — їм мають перерахувати зарплату залежно від розряду.

Президент не застосує право вето до закону про підвищення соціальних стандартів, нещодавно ухваленого Верховною Радою. «Очевидно, що ці державні стандарти піднято через політичну ситуацію, але, вибачте, піднято! Причому піднято ким? Політичною силою, яка не є членами більшості, і парламент ухвалює цей закон. Я згоден із парламентом», — сказав Президент під час робочої поїздки до Закарпатської області.

За офіційними даними, оприлюдненими позавчора, рівень тінізації української економіки залишається на рівні 36% — як і кілька місяців тому. Той факт, що Міністерство економіки показує застиглу динаміку, викликав скепсис у експертів. За оцінками аналітиків «на чорно» у нашій державі виготовляють щонайменше 50% усіх товарів та послуг. Причому нині, у час кризи, ця цифра зростає, а випуск «офіційної» продукції зменшується.

...«В аукціоні візьмуть участь роботодавці, керівники профспілок і громадських організацій, політики, спортсмени, видатні люди України, для яких не втрачені поняття честі, совісті, патріотизму» — так анонсували учасників першого благодійного аукціону мистецьких виробів, виготовлених руками інвалідів, його організатори. Під час доброчинної акції планували зібрати кошти для молодої жінки–інваліда Оксани Шаленко, яка потребувала негайної операції. Роботи, які виставлено на продаж, надсилали з усіх регіонів України: графіка, написані маслом, тушшю й аквареллю картини, жіночі прикраси і поробки з бісеру, вишивка. Особливо вразило гостей дерево з намистин, виготовлене дівчиною–інвалідом за допомогою однієї руки і губ...

«Національна філармонія відкриває 146–й сезон» — якщо є якийсь символ стабільності у цьому світі, нехай він буде оголошенням про філармонічні сезони. Колишній будинок Купецького зібрання, створений за проектом архітектора Володимира Ніколаєва, в цьо­му Діснейленді, на який перетворився центр Києва, ніби уламок класичної культури — і візуально, і по суті. Тут м’яко, інтелігентно, тут затишно і гарно, тут аура гарного смаку і хороших манер, тут — дух музики. Звичайно, за плюшевими шторами і хвилями лаштунків живуть різні емоції, і фальшиві ноти тут теж трапляються, і творчі інтриги плетуться незгірш, ніж в інших академічних, національних, уславлених закладах, але їх відголоски до публіки доходять мало (хоч у Колонному залі і найкраща акустика в Києві).

Ті, хто вже «відкрив сезон», не могли не помітити старання дирекції — оновлено крісла і підлогу, венеціанську штукатурку на колонах, більшу частину м’яких диванів у холі. А ми хочемо «копнути» глибше, і про «організм» будинку та колективу «УМ» розповів генеральний директор Національної філармонії України Дмитро Остапенко. Він досвідчений адміністратор і чиновник — був директором театру, міністром культури, і про те, що в нього все під контролем, свідчить монітор у кабінеті, на якому весь час, поки ми розмовляли, Дмитро Іванович спостерігав за репетиціями в Колонному залі камерного оркестру.

Представники малого бізнесу, які здійснюють страхові внески за спрощеною системою — єдиним податком, не збираються сплачувати підвищений урядом пенсійний збір. Ще в травні, коли Кабмін ухвалив рішення щомісяця додатково стягувати з бізнесменів зайву сотню гривень до Пенсійного фонду, близько 2000 приватних підприємців подали позови до окружного адмінсуду Києва — і той днями задовольнив їхні вимоги, визнавши нечинною постанову уряду.