Білецький не має президентських амбіцій під час війни, відео
Командир Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький заявив, що до закінчення війни з росією не буде балотуватися в президенти. >>
Президент не застосує право вето до закону про підвищення соціальних стандартів, нещодавно ухваленого Верховною Радою. «Очевидно, що ці державні стандарти піднято через політичну ситуацію, але, вибачте, піднято! Причому піднято ким? Політичною силою, яка не є членами більшості, і парламент ухвалює цей закон. Я згоден із парламентом», — сказав Президент під час робочої поїздки до Закарпатської області.
Нагадаємо, нібито саме заради позитивного голосування за тоді ще проект закону про підвищення прожиткового мінімуму (з 1 листопада — до 701 грн., з 1 січня 2010 р. — до 825 грн. і так далі) та мінімальної заробітної плати (з 1 листопада — до 744 грн., з 1 січня 2010 р. — до 869 грн.) Партія регіонів довго й нудно блокувала роботу парламенту. «Людей обікрали підвищенням цін, девальвацією гривні і скороченнями через кризу, тому держава просто зобов’язана це якось компенсувати», — наголошували «регіонали». Тим часом проурядовий Блок Тимошенко та його партнери по коаліції не стомлювалися наголошувати, що, замість підвищення соцстандартів, набуття чинності цим законом загрожує Україні діркою в бюджеті, заборгованостями по пенсіях, скороченням зарплат бюджетникам, зростанням безробіття та іншими фатальними неприємностями.
Коли 20 жовтня ВР зрештою таки ухвалила багатостраждальний закон, хоч і дещо менш радикальний, ніж раніше вимагали «Регіони» (автором затвердженого законопроекту є член коаліції, представник Блоку Литвина Олег Зарубінський), Прем’єр–міністр написала главі держави листа з проханням його не підписувати. Аналогічні заклики до Банкової лунали і від різних об’єднань роботодавців, деяких мерів тощо.
Не зраділи підвищенню соціального забезпечення українських громадян і в Міжнародному валютному фонді. Непідвищення мінімальних виплат є однією з умов, на яких МВФ виділив Україні вже три транші кредиту стенд–бай. Четвертий — останній — транш у розмірі близько 4 мільярдів доларів США планували виділити в середині листопада. У поширеній із цього приводу заяві місія МВФ наголошує, що Фонд очікує підтримки пакета антикризових заходів від Президента, Прем’єра, міністра фінансів та голови Нацбанку. І, зокрема, вето на «соціальний» закон.
Тим часом із боку опозиції лунають кардинально протилежні заяви. Лідер Партії регіонів Віктор Янукович пригрозив «ужити заходів у випадку ветування закону про підвищення соціальних стандартів». А якщо Віктор Андрійович закон не підпише, Віктор Федорович пообіцяв зробити це сам — після виборів, коли стане Президентом.
А Міжнародний валютний фонд «Регіони» закликали не втручатися у внутрішні справи України.
Президент у результаті опинився між двома вогнями. Не підпишеш закон — опозиція не шкодуватиме барв для змалювання жалюгідного становища соціально незахищених верств, яких «поганий Ющенко» позбавив бодай скромної допомоги. Підпишеш — красномовна Прем’єрка яскраво розпише, як, знову ж таки, «поганий Ющенко» поставив під загрозу державну скарбницю й наявні зарплати та пенсії. Та ще й МВФ додасть хмизу в багаття.
Тому глава держави з рішенням не поспішав: у президентському секретаріаті ретельно вивчали всі нюанси, можливі джерела фінансування тощо. «Це непростий закон і непросте рішення. Президент працює над цим законом», — зауважила в інтерв’ю «5–му каналу» голова СП Віра Ульянченко. Тож рішення, яке глава держави вже ухвалив, було виваженим наслідком копіткої роботи.
А Кабінет Міністрів у разі появи підпису Ющенка під законом про підвищення соцстандартів надумав звернутися… до Конституційного Суду. Як КС може заборонити Президенту підвищувати номінальний добробут народу — зрозуміти складно. Але міністр праці й соціальної політики Людмила Денисова, яка повідомила про такі наміри уряду, мабуть, знає більше.
Командир Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький заявив, що до закінчення війни з росією не буде балотуватися в президенти. >>
Коментуючи інцидент з російською ракетою, що впала у Люблінському воєводстві, Польський прем'єр Дональд Туск зазначив, що немає підстав, що саме Польща була її ціллю. >>
Туск і Зеленський обговорили багато двосторонніх питань, і серед них – історичний діалог між Україною та Польщею. >>
Не встиг Михайло Драпатий обійняти посаду Головнокомандувача ЗСУ, як на нього з усіх соцмереж посунула армія проплачених ботів. >>
Президент України Володимир Зеленський і американський лідер Дональд Трамп у вівторок, 28 липня, зустрілися в Білому домі: головні теми перемовин — посилення української протиповітряної оборони та питання мирного врегулювання війни. >>
Декілька останніх днів соцмережі щедро демонтсрували удари безпілотників по логістичному центру (Валберіс) у російських Котовську та Електросталі. >>