Позавчора ввечері оновлений склад ЦВК врешті визначився зі своїм керівництвом. За пропозицією голови Центрвиборчкому Сергія Ківалова, заступником ЦВК було обрано Ярослава Давидовича, а секретарем — Валентину Завалевську. У принципі, як стверджують компетентні люди, таке рішення членів ЦВК є доволі прогнозованим, бо присутність Давидовича на посаді «зама» необхідна і для Ківалова, і для організації виборів: пан Ярослав — єдиний із членів ЦВК минулого складу та її колишній секретар.

Для проведення чесних і прозорих парламентських виборів-2006 Центральна виборча комісія України ініціюватиме створення Єдиного реєстру виборців. Таку форму обліку виборців запроваджують у країнах розвинутої демократії, вона дає змогу кожному з виборців, що називає присвоєний йому кодовий номер, проголосувати на будь-якій комп'ютеризованій виборчій дільниці. За словами новообраного голови Центрвиборчкому Сергія Ківалова, «пропонований реєстр може бути запроваджений за аналогом системи ідентифікаційних кодів Державної податкової служби України».

Мало того, що Леонід Кучма своїм указом звільнив з посади обраного згідно з Конституцією мера Мукачевого, «нашоукраїнця» Василя Петьовку, так йому не дають спокою й надалі. Оскільки пан Василь виявився людиною впертою, що владі явно не до вподоби, і знову балотується на посаду міського голови, опоненти «наших» вирішили взятися за нього з іншого боку — створивши проблеми з реєстрацією в кандидати. Як повідомляє прес-служба «Нашої України», місцева влада другий місяць поспіль не віддає Петьовці трудову книжку. Після численних звернень до Мукачівського міськвиконкому пан Василь був змушений подати заяву до тамтешньої міської прокуратури. Після цього в.о. міського голови Мирослав Опачко доручив своєму заступнику Віктору Отовчицю провести службове розслідування з приводу зникнення трудової книжки.

Секретар РНБО України Володимир Радченко переконує, що демарш скандально відомого генерала Кравченка має побутовий характер — мовляв, «викривальник режиму» хотів ще попрацювати в Німеччині, аби заробити на ремонт квартири. Має побутові претензії до Валерія Кравченка і МЗС України, адже колишній радник українського посольства у ФРН не здав службове майно: мобільний телефон та автомобіль.

Марафон із наповнення Центральної виборчої комісії свіжими кадрами вийшов на фінішну пряму: позавчора ввечері п'ятнадцятеро членів ЦВК — троє «старих» та дюжина щойно призначених Верховною Радою — обрали своїм головою Сергія Ківалова. У тому, що на місце Михайла Рябця прийде саме Ківалов, ніхто не сумнівався відтоді, як Президент Кучма запропонував його до складу ЦВК — по-перше, для фігури такого масштабу роль рядового центрвиборчкомівця явно не підходить, а по-друге, навряд чи хтось із 14 колег маститого протеже Леоніда Кучми служив би гарантові так віддано і професійно, як на це здатен Сергій Васильович. Тож особливої інтриги у процес обрання собі шефа «центральні виборчкомівці» вирішили навіть не вносити — Ківалов виявився єдиною кандидатурою, «номінованою» на посаду голови ЦВК. І обраною одноголосно.

Учора майже десять тисяч мешканців Тернополя вийшли на попереджувальну акцію протесту проти свавілля місцевої Податкової адміністрації. Зопалу маніфестанти навіть зупинили два поїзди міжнародного сполучення
«Усі на податкову! Захисти своє місто!» Листівки під таким заголовком закликали мешканців Тернополя до масового пікетування приміщення Державної податкової адміністрації. Пікетам передували події, які не на жарт сколихнули обласний центр: надвечір 17 лютого працівники податкової міліції зробили спробу вилучити всі бухгалтерські та фінансово-господарські документи Тернопільської міської ради за 2001 — 2003 роки й оголосили про порушення кримінальних справ проти її посадових осіб. У зв'язку з цим наступного ранку було скликано позачергове засідання сесії міськради, на якому заявлено рішучий протест проти «спроби політичної розправи з органом місцевого самоврядування руками податкових структур». Депутати однозначно сприйняли те, що сталося, як політичну провокацію, спрямовану на дискредитацію місцевої влади і як відповідь певних структур на проведене недавно віче тернопільської громади проти нав'язуваної конституційної реформи «а ля Кучма», зініційоване саме міськрадою.

Невідомо, яке слово зі сполучення «банальне хуліганство» найменшою мірою підходить до дій народних депутатів з Блоку Тимошенко — Степана Хмари і Олександра Турчинова. Щодо банальності, то, даруйте, хто б казав... Минуло всього лише два з половиною місяці з часу обрання Генпрокурором України Геннадія Васильєва, а вже стає зрозумілим, що через брак свіжих ідей нинішнє керівництво ГП уперто ступає у слід своїх попередників. За приклад можуть стати вже навіть не інтригуючі подання ГП про дачу згоди Верховної Ради на притягнення до відповідальності депутатів від Блоку Тимошенко — Степана Хмари та Олександра Турчинова. Щоправда, у прес-службі Генеральної прокуратури цю інформацію офіційно не підтвердили. Зате її оприлюднив у п'ятницю в присутності журналістів голова Верховної Ради Володимир Литвин.

«Нам більше робити нема чого як лише займатися цим. Це абсолютний абсурд», — обурився Леонід Кучма у відповідь на запитання кореспондента «Німецької хвилі» щодо правдивості заяви колишнього радника посольства України в Німеччині Валерія Кравченка про наказ державного керівництва стежити за опозиційними політиками. «Політичний піар», «маргінальний проект», «невдала гра в Мельниченка-2» та «недолуга провокація» — це далеко не всі епітети, якими засипали спробу генерала СБУ «змусити керівництво України дотримуватися законів держави» представники пропрезидентського табору. Опозиційні політики, які не раз відчували за спиною важке дихання СБУшної «наружки», вважають генерала, який не схотів миритися з кучмівською дійсністю, героєм...

Сьогодні Леонід Кучма — у Берліні. Німецько-українські урядові консультації — це зазвичай доволі рутинні зустрічі. Втім нинішні консультації, що стали, власне, доброю нагодою Президентові Кучмі виїхати у Велику Європу, мають інакшу, більшу вагу. Л. Д. давно не був у зоні ЄС (останній раз його приймав з візитом Сильвіо Берлусконі, італійський Прем'єр з неоднозначним реноме). Тому вельми важливо, що скажуть європейські гранди. Хоча напередодні берлінської зустрічі здається, що реакція на українського Президента в Берліні буде такою ж, як і у Варшаві: схоже, Шредер дивиться на Кучму так само, як і Кваснєвський, — як на постать, котра завтра кане в політичну Лету, але від котрої сьогодні залежить, хто прийде завтра з тих, із ким доведеться вести розмову Німеччині та Європі в подальшому. Тому всі оглядачі пророкують, що найгарячіший інтерес німецького керівництва під час сьогоднішніх розмов буде сконцентровано на конституційній реформі і бажанні почути гарантії від нашого «гаранта», що на виборах і після них усе буде «гут», прозоро, прогнозовано, демократично.

На Поділлі у 20-х роках минулого століття найполум'янішим захисником селян від більшовицьких зайд був місцевий учитель Яків Гальчевський. Організувавши партизанський загін із таких відчайдухів, як і сам, ватажок (бойове ймення Орел) мужньо відстоював інтереси скривджених земляків, боровся за волю рідного краю. На честь відважного командира та його побратимів, які полягли у запеклих сутичках, у селі Сахни Летичівського району, де вчителював Орел, вдячні нащадки встановили дерев'яний хрест.