Майже чверть українців (23%) на наступних виборах обов'язково голосуватимуть за представника опозиції, тоді як за кандидата від влади — лише 7,1%. Про це свідчать результати опитування Українського центру економічних та політичних досліджень ім. Разумкова, проведеного з 4 по 10 березня. Цікаво, що для половини наших співвітчизників «кучмистість» або опозиційність облюбованого кандидата не відіграватиме великого значення: для 49,6% опитаних при виборі Президента не має значення опозиційність чи неопозиційність кандидата.

Останні події на Луганщині, у місті Красний Луч, яскраво показали, що Леонід Кучма, як завжди, розпочав свою реформу не з того кінця. Бо перед тим, як перерозподіляти повноваження «нагорі», Президентові б не завадило спершу розібратися з відвертим політичним бандитизмом власних представників на місцях.

Про переслідування законно обраного краснолуцького мера Сергія Лук'яненка обласними керманичами «УМ» повідомляла у вересні. Після того пана Сергія вже встигли навіть посадити за грати, а потім він опинився в лікарні, де хворого на серце чоловіка протягом деякого часу тримали буквально прикутим до ліжка.

«Європейський Союз із великим сумом відзначає»... Так зазвичай починаються некрологи. Однак ніхто з керівництва ЄС, на щастя, не помер. А підписану живим-здоровим президентом Євросоюзу Романо Проді декларацію, яка розпочинається вищенаведеним рядком, можна назвати некрологом хіба що українській демократії. Бо відзначається в цьому документі, «що кілька нещодавніх подій подають негативні сигнали в контексті демократичних стандартів та підготовки до президентських виборів в Україні 31 жовтня». Як сказано у повному перекладі звернення, котрий розміщений на українському сайті Бі-Бі-Сі, «ЄС висловлює жаль з приводу того, що низка заходів, вжитих нещодавно, справила негативний вплив на незалежні засоби масової інформації у період підготовки до президентських виборів у жовтні — тоді, коли інформація із різноманітних джерел, незалежність та розмаїтість ЗМІ як ніколи важливі для українського народу, який робить свій демократичний вибір».

Верховна Рада мчить до пікової точки реформування політичної системи просто-таки семимильними кроками — позавчора на вечірньому засіданні парламентарії ухвалили в першому читанні й одразу ж у цілому закон про вибори Президента України, який був однією з передумов остаточного ухвалення змін до Конституції. Причому зелений рядок (той, що «за») на парламентському табло блимав досить солідним числом: закон підтримали аж 400 депутатів.

Напередодні голосування, як зазначає Лабораторія законодавчих ініціатив, конституційна комісія ВР внесла на розгляд народних депутатів новий, узгоджений варіант законопроекту. Судячи з усього, «комісіянти» працювали в поті чола, адже проектів, з яких треба було зліпити один, було, як кажуть у народі, «вагон плюс маленький возик». Під компромісним варіантом, основою для якого стали законопроекти «наших українців» Миколи Катеринчука і Юрія Ключковського та соціаліста Миколи Рудьковського, окрім цих трьох, поставили підписи координатор парламентської більшості Степан Гавриш, постійний представник Президента у ВР Олександр Задорожній, лідер Соцпартії Олександр Мороз та комуніст Григорій Пономаренко.

Зміцнення Володимира Путіна в Кремлі ознаменується російською експансією на країни колишнього Радянського Союзу. Такий аналітичний прогноз зробив керівник ЦРУ Джордж Тенет, озвучуючи перед комітетом збройних сил Сенату США доповідь «Світова загроза—2004: виклики в глобальному контексті, що змінюється». Втручання держави у великий бізнес та зростання апетиту щодо гегемонії в межах колишнього Союзу — такі можливі наслідки «путінізації» у вищих ешелонах російської влади. Чим новий російський авторитаризм може обернутися особисто для нас, описано у звіті, розміщеному на інтернет-сайті американської розвідки.

Днями Кабінет Міністрів ліквідував міжвідомчу робочу групу з розробки концепції міжнародного консорціуму з управління та розвитку газотранспортної системи. Що це означає для самих учасників робочої групи, зрозуміло: їхня думка щодо консорціуму стала непотрібною урядові. Нагадаємо, що до складу групи від Верховної Ради входили Олександр Гудима, Микола Рудьковський та Станіслав Косінов. Утім ніякої концепції консорціуму робоча група так і не схвалила. Не отримала вона і жодного економічного обгрунтування функціонування консорціуму.

Першим партнером «Путіна-2» став Леонід Кучма: саме український колега першим із президентів безпосередньо привітав Володимира Володимировича з переобранням на посаду глави держави. Для цього наш гарант з'їздив з дводенним робочим візитом до Москви, почаював iз Путіним у його резиденції «Ново-Огарьово» та проголосив: «Ще раз від усього серця поздоровляю з тією величезною довірою російського народу. Це дає можливість без оглядки, без витрати часу на дрібні питання вирішувати стратегічні питання розвитку самої Росії і ще більш, напевно, питання зовнішньої політики». Логіка сьогоденного зовнішньополітичного вектора розсипаного в компліментах Кучми була дещо дивною: «Хочу побажати успіхів Росії, а будуть успіхи в Росії — і нам буде легше й простіше. Це не гучні слова, а реальність, сувора іноді реальність».

Учора Конституційний Суд оголосив висновки з приводу законопроекту політичної реформи, яку зараз завзято намагаються втілити у життя «більшовики», заручившись підтримкою комуністів та соціалістів. Несподіванки не сталося — «парнокопитний» проект, прийнятий «ручним» голосуванням 24 грудня, з унесеними у нього 4 лютого змінами (вилученням статей про вибори Президента у парламенті та обрання суддів на 10 років) визнано таким, що відповідає Конституції. За це рішення, як повідомляють «Українські новини», проголосувало 13 суддів КС, проти висловились 4.

Учора стало остаточно відомо, що в останню неділю жовтня, як передбачає Конституція, відбудуться всенародні президентські вибори — Верховна Рада на своєму вчорашньому засіданні врешті прийняла відповідну постанову (хоча Іван Плющ вніс її ще минулого року). Після відмови від норми про вибори гаранта у Верховній Раді норму про дату виборів — 31 жовтня — підтримали і «більшовики», й опозиціонери: на електронному табло висвітилося доволі рідкісне для нашого парламенту число голосів «за» — 429.

Поки Верховна Рада активно готує «поштучні» зміни до бюджету на поточний рік, не відставати від депутатів вирішили урядовці. Так, за словами Прем'єр-міністра Віктора Януковича, парламентарії уже подали близько 50 законопроектів, що стосуються перегляду доходів та видатків, проте негоже виконавчій владі спостерігати за цим процесом збоку. «До 5-6 квітня ми повинні висловити свою думку по кожному із законопроектів», — наголосив учора на засіданні уряду Янукович. При цьому Прем'єр натякнув на лінощі своїх підлеглих, які змінами не особливо переймаються і всю роботу з документами переправляють на заступників.