У понеділок український легіонер «Торонто» Олексій Понікаровський відзначав день народження — 27 років. Утім іменинний торт, ігристе вино і здравиці цього дня майже не зачіпали Поні. Річ у тім, що увечері вирішувалася доля участі «Мейпл лівз» у «плей-оф». Причому від самої команди «Кленових» уже нічого не залежало — свій останній матч регулярного чемпіонату «Торонто» зіграло напередодні й тепер чекало, чи зможе «Нью-Йорк айлендерз» виграти в «Нью-Джерсі», одного з лідерів Східної конференції. Канадці йшли на восьмій позиції і випереджали нью-йоркців лише на одне очко, тож на серці було тривожно: чи будуть «Девілз» аж надто викладатися у непотрібному для них поєдинку?

Рівно три тижні залишаються до того дня, коли збірна України стартує на чемпіонаті світу — 27 квітня на московській льодовій арені «Ходинка» збірна України проведе перший матч групового турніру проти фінів. Наступні наші суперники — господарі-росіяни й данці.
Поки що наша хокейна дружина тренується на ковзанці «Авангард» у Києві, а 9 квітня почне офіційний підготовчий збір на броварській арені «Термінал». Наступного тижня там відбудуться два спаринги з московським «Динамо».
Як уже писала «УМ», зараз збірній забезпечили якнайкращі умови з фінансуванням, тож головний тренер Олександр Сеуканд включив до розширеного списку кандидатів аж 43 хокеїсти. Багато, як ніколи. Але вже на початку підготовчого етапу збірна України зазнала суттєвих втрат.

Більше тижня ми чекали першу українську золоту медаль на чемпіонаті світу в Мельбурні, і вчора нарешті дочекалися. «Спливла» вона там, де, власне, була найбільша ймовірність: броварчанин Олег Лісогор виграв свою коронну дистанцію — 50-метрівку брасом.

Учора в головному басейні Мельбурна був день рекордів — хронометри зафіксували падіння одразу трьох світових досягнень. Спочатку американка Наталі Кафлін не просто здобула «золото» в плаванні на 100 м на спині, а й побила рекорд світу (до речі, у цьому ж фінальному запливі українка Ірина Амшеннікова показала шостий час). Потім італійка Федеріка Пеллегріні на 200-метрівці кролем запалила на табло літери WR, попри те, що пливла лише у півфінальному запливі і викладатися було необов’язково. А затим і уславлений американець Майл Фелпс на таких самих 200 метрах таким самим вільним стилем (але, звісно, по-чоловічому) на цілi 0,8 секунди побив світовий рекорд, який раніше належав австралійцеві Ієну Торпу.

Найпростіше було б вважати, що після відходу з «королівських перегонів» Міхаеля Шумахера його спадкоємець на троні Фернандо Алонсо в новому сезоні буде явним фаворитом чемпіонату й без проблем підтвердить свою першість. Далебі, букмекери навіть не вважають шанси іспанця найвищими! Коефіцієнт Алонсо на загальну перемогу — 3,25, такий самий, як і в бразильця Масси, а ось більшою вважають імовірність тріумфу фіна Кімі Райкконена — 2,87. Чому? Все просто: у «Формулі-1» змагаються не лише пілоти, а й машини, шини, двигуни та решта залізяччя. Тому, роблячи прогнози на новий чемпіонат, потрібно співвідносити людський і технічний фактори. Алонсо тепер виступатиме за вельми проблемну команду «Макларен», де його партнером буде 22-річний дебютант «Ф-1», темношкірий британець Хемілтон (коефіцієнт від букмекерів — 15 до 1). Справу Шумахера в потужній «стайні» «Феррарі» продовжуватимуть Райкконен і Масса. «Першим номером» чемпіонського «Рено» став італієць Фізікелла, а «другим» — молодий фін Хейккі Ковалайнен. Хоча ще не відомо, хто з них буде лідером, а хто — помічником, адже букмекерські контори оцінюють шанси Хейккі навіть вище, аніж Джанкарло (13 до 1 проти 17 до 1).

Учора донецький «Шахтар» втратив капітана — Анатолій Тимощук став футболістом санкт-петербурзького «Зеніта». Як повідомляє офіційний сайт чемпіонів України, на прощання Тимощук встановив рекорд: 20 млн. доларів — це найбільша трансферна сума для «внутрішнього» футбольного ринку СНД. Щоправда, за даними різних інформагенцій, 10 млн. донеччани отримають у вигляді поставок газу від компанії РАТ «Газпром», якій належить «Зеніт».

У середу ввечері Президент Віктор Ющенко сказав у інтерв'ю «УМ»: «Завтра я їду в Крим і хочу сказати кримчанам: не давайте, щоб вас використовували в ролі «п'ятої колони». Не дозволяйте, щоб Крим був іще однією точкою, якою намагаються спекулювати. Давайте говорити, що це — невід'ємна частина України, яка поважає її мову і символіку, але де добре живеться кожній людині, незалежно від того, який етнос вона представляє».

У ніч із суботи на неділю — на два дні пізніше Стрітення, але з його нагоди, — в столичній мерії відбувся благодійний бал-маскарад. Із «цирком», що регулярно відбувається у Київраді (в сесійні дні), свято під назвою «Карнавалія» не пов'язувалося фактично ніяк. Долучилася хіба що прес-служба КМДА, а так — не було ані мера Леоніда Черновецького, ані його заступників, ані інших чиновників. Ба, не завітали також і урядовці й депутати. А дарма. По-перше, акція була благодійною. По-друге, такі дійства в Україні відбуваються не часто.

Загальновідомо, що між двома поколіннями українського хокею — тим, що зараз становить кістяк національної збірної, і тим, яке формує різні «молодіжки», — прірва величезної глибини. Якщо дорослі вперто зберігають прописку у вищому дивізіоні, то молоді часто програють навіть у «другій лізі». Відтак песимісти (вони ж — поінформовані реалісти) роблять висновок: коли Шахрайчук, Боброников і Ко відійдуть, а сьогоднішні юнаки стануть основою головної «синьо-жовтої» команди, збірна України опуститься до рівня поляків, угорців та їм подібних. І, схоже, ми вже стали свідками прологу до цього ганебного падіння. На етапі «Єврочеленджу» у Французьких Альпах підопічні Сеуканда примудрилися ледь не програти такій «великій» хокейній державі, як Голландія! Наступного дня українці були начисто розгромлені збірною Італії. І лише в останньому турі, який майже нічого не вирішував, реабілітувалися й обіграли команду господарів.

В останні два дні чемпіонату світу в італійському (а точніше — майже австрійському) Антхольці в українців ще залишався досить реальний шанс додати до єдиної медалі Андрія Дериземлі бодай одну нагороду. Якщо в мас-стартах для цього могло не вистачити і кращого, ніж завжди, бiгу трасою, то в естафетах на стрільбищі часто трапляються несподіванки, і вони могли бути на нашу користь. Але, на жаль, наші біатлоністи зберегли «вірність» своїм нинішнім традиціям: стріляти досить чітко, хоча не бездоганно, а по дистанції йти чи не найповільнішими темпами.
І все ж італійський «мундіаль» можна занести до активу українського біатлону. По-перше, виконано програму-мінімум і здобуто довгоочікувану медаль. По-друге, навіть дебютанти й особливо дебютантки збірної засвідчили, що прогресують непоганими темпами і здатні входити до світової топ-двадцятки. Зрештою, тренерський штаб одержав цікаву «інформацію до роздумів». Зокрема, слід з`ясувати, чому, маючи можливість підготовки до стартів в умовах високогір`я, нашим біатлоністам не вдалося зберегти свіжість упродовж усього терміну перебування в Антхольці.