Зрозуміло, що всі шанувальники фігурного катання раді, коли чемпіонат України відбувається не на тренувальній «Крижинці», а в просторому Палаці спорту. Щоправда, дізнатися про сам факт проведення змагань такого рангу в Києві було непросто. Адже ніякої реклами його організатори не зробили ані для глядачів, ані навіть для ЗМІ, які, без сумніву, допомогли б Федерації фігурного катання «розкрутити» цю подію.

Перший дивізіон українського футболу в усі часи був плацдармом не тільки для молодіжної збірної України, а й грунтом для усіляких інсинуацій та скандалів... На жаль, вони не оминули й перше коло цієї першості.

В італійському місті Трієст нещодавно завершився IX чемпіонат Європи з плавання в 25-метровому басейні. Значна частка призового фонду (35 тисяч євро) дісталася і українським плавцям, які привезли додому шість нагород. Найбільшого успіху досяг 26-річний броварчанин Олег Лісогор, який переміг на дистанціях 100 і 50 метрів брасом. На 50-метрівці, до речі, Олег володіє рекордом світу, а у Трієсті встановив ще й європейське досягнення — 26,67 секунди. Ще два «срібла» вихованець Віктора Турчина здобув у «комплексі» (100 м та естафета 4х50). За словами головного тренера національної збірної Івана Сивака, Лісогор не проводив спеціальної підготовки саме до цих змагань. Мовляв, якби мав таку мету, то «побив» би у Трієсті і ще пару рекордів. У словах заслуженого фахівця ніхто і не сумнівається, адже на «короткій воді» наш брасист підкоряє європейське «золото» вже на п'ятому чемпіонаті поспіль. У декого навіть виникає підозра, що 25-метрові басейни для Олега більш «зручні». Утім у спілкуванні з журналістами він це категорично заперечує, бо має власну «філософію» щодо цього.

Національний олімпійський комітет України та компанія «ТріУмф-ТВА» підписали ділову партнерську угоду. Метою спільної діяльності НОК України та компанії є організація щорічної церемонії Ukrainian Sport Awards . Це перший всеукраїнський повноцінний проект, покликаний відзначити національною премією видатні спортивні досягнення, підтримати молоде покоління спортсменів.

У попередньому сезоні Євроліги ФІБА пітерське «Динамо» заволоділо цим почесним трофеєм, вигравши на різних стадіях усі 20(!) матчів. І у новому турнірі Кубка Європи вони розпочали з шести перемог. Очевидно, підопічні Фотіса Кацікаріса сподівалися продовжити свою непереможну ходу і на початку 2-го групового раунду. Тим більше що до українських клубів у команди із Санкт-Петербурга особлива «любов» — внесок наших команд у динамівську серію був досить вагомим — загалом ми російському суперклубу поступалися сім разів. Запам'ятав свої поразки від баскетболістів з берегів Неви і БК «Київ», тож їхав на цей матч з особливим почуттям. Додатковою мотивацією для гостей стала і своєрідна «гостинність» по-пітерськи.

Скільки б наставник збірної України не розповідав про прогрес бразильської збірної, скільки б не звертав увагу, як важко далася перемога над ними непереможним у Санкт-Петербурзі румункам, наші дівчата, вочевидь, у це не повірили. Можливо, тому, що у сьогоднішньому складі «синьо-жовтої» команди було не так багато учасників того поєдинку в Афінах, де українки переграли латиноамериканок лише у два м'ячі. З іншого боку, гандболістки з батьківщини мильних серіалів настільки оволоділи нюансами європейського гандболу, що навіть ідеальна гра наших співвітчизниць не гарантувала б перемоги.

Як би не завершився чемпіонат світу серед жінок у спортивному сенсі, в організаційному він, без сумнівів, вважатиметься провальним. І представникам міжнародної федерації, думаю, не допоможуть змінити рішення навіть враження від усіх принад Санкт-Петербурга. Найкращі команди світу зібралися ж на берегах Неви не для екскурсій в Ермітаж, а для спортивної боротьби за престижний титул. І навряд чи майже цілковита тиша на трибунах спортивних арен чемпіонату є нормальною для турніру такого рівня. Уявіть собі, що за видовищним та інтригуючим протистоянням володарів «золота» і «бронзи» — Данії та України — останньої Олімпіади у спортивно-концертному комплексі «Петербурзький» спостерігало... 250 глядачів. І кожен п'ятий з них був одягнутий у «синьо-жовту» символіку — це наші співвітчизники, які не пропускають жодного матчу українок і хоча б частково створюють «домашню» атмосферу.

Український бокс продовжує переможну ходу на світовій арені. Гучнi успіхи братів Кличків у різних вагових категоріях гідно пiдтримує молода зміна. Приміром, нещодавно Сергій Дзиндзирук у молодшій середній вазі за версією WBO став чемпіоном світу. Володимир Сидоренко так само став найкращим у світі у найлегшій вазі. Днями з журналістами в одному зі столичних розважальних центрів обидва поділилися своїми враженнями. «Що й казати, було важко у бою з пуерториканцем Сантосом, — розповідає Сергій. — Ще перед боєм ми передивилися багато його поєдинків і дійшли висновку, що він перемагає своїх суперників переважно на контратаках».

Після того, як збірна Франції стала чемпіоном світу, для неї немає нічого гіршого, ніж зустріч із командою українських дівчат. Усі напевно пам'ятають, як в Афінах наша команда відібрала в них бронзу Олімпіади-2004. Нещодавно оновленим складом підопічні Леоніда Ратнера програли всім на Кубку світу, але француженок переграли з великим рахунком. І ось тепер на чемпіонаті світу в Санкт-Петербурзі збірна України в останньому турі вирішувала питання «бути чи не бути» у матчі саме з «трикольоровими». До такої ситуації призвела «необов'язкова» нічия наших співвітчизниць з македонками та драматична поразка від румунок. Більше того, «синьо-жовта» команда могла стати «могильником» ще поки діючого чемпіона світу, якби ще й збірна Румунії «злила» свій матч македонським гандболісткам. Утім підопічні Георге Тадічі, яких тут називають «найбільшим відкриттям змагань», упевнено перемогли, завершивши груповий турнір без втрачених очок. Тому, звичайно, виходячи на майданчик наші дівчата вже знали «ціну питання»: для виходу у другий груповий раунд із третього місця їх влаштовувала й нічия, перемога давала можливість вийти з другого місця з двома заліковими очками. Підопічним же Олівьє Крумбхольця перемога будь-якою ціною була не потрібна, оскільки вони вже мали «путівку» в кишені. Вочевидь різний психологічний підхід і став визначальним у цьому матчі.