«Бойові дії» під Новобогданівкою на добу «з гаком» зупинили «серед степу широкого» кримські потяги. «Укрзалізниця» в такій екстремальній ситуації виявилася зовсім безcилою, причому на екстрiм відомство списувало навіть власні «проколи». Як повідомляє наш кримський власкор Василь Садовський, коли 282-й («Сімферополь—Київ») пустили об'їзним шляхом через Херсон, начальник потяга заздалегідь замовив воду. Однак у Херсоні відмовлялися заправляти вагони, не було, мовляв, ніякої заявки, тож і води не буде. І потяг попрямував далі без обумовленого правилами добового запасу рідини. Ясна річ, ситуація викликала чимало нарікань з боку пасажирів, які не одну годину просиділи в розпечених вагонах без води. Така ж доля спiткала i пасажирiв поїзда «Севастополь—Донецьк», який через вибухи в Новобогданівці спізнився з прибуттям на 26 годин.

Цими вихідними над головами селян знову свистіли снаряди — втретє за останні 28 місяців! Люди підозрюють військовиків у свідомому нехлюйстві: у такий спосіб, мовляв, хтось «замітає бізнес-сліди»! Практичні селяни міркують по-простому: чи ж багато треба (грошей, мізків), аби не складувати на сонці зібраний найнебезпечніший боємотлох? Боєприпаси починають димитися — навіть тоді ніяких піднавісів ніхто не влаштовує. Ось і знову бабахнуло.

Спробу колективного суїциду здійснили ув'язнені колонії № 77. За неофіційною інформацією, двадцять осіб хотiли різати собі вени, протестуючи проти свавілля адміністрації, порушення нею права вихованців виправного закладу на ліпші умови утримання.

«Зі своїм «базарним статутом» ми так повільно наближаємося до цивілізованого ринку, що споживач постійно потерпає від дедалі нахабнішого надавача послуг, — зауважив у розмові з кореспондентом «УМ» заступник начальника Запорізького облуправління у справах захисту прав споживачів Дмитро Сухінін. — Торгівля фальсифікатом сама по собі є осудним фактом, а спритники часто заробляють навіть на здоров'ї дітей!».

Сьогодні навіть не віриться, що зовсім недавно з агрономів і керівників господарств знімали голови за порушення сівозмін. Не до чергування дванадцяти чи хоча б дев'яти культур «новим українцям» на селі: сучасні землевласники-орендарі стали творцями врожаю зазвичай однієї «культури» — гривні! А для нарощування її «валу» достатньо розширювати посіви чого? Правильно: соняшнику!

Вихованці Матвіївського сиротинця, що на Запоріжжі, цього літа відпочивають у Римі. У вічне місто 135 дітей відправлено завдяки угоді, підписаній офіційним представником гуманітарної асоціації «Серце» (Італія) Анжелою Дікарло, президентом київського благочинного фонду «Набат» Оленою Мотузенко і директором Матвіївської школи-інтернату Ларисою Коньковою. Ще навесні Матвіївку відвідала численна делегація з Апеннін. Тоді італійських названих батьків супроводжувала пані Мотузенко. Вона розповідає, що гості були зворушені теплим прийомом: діти влаштували для них концерт-виставу, дорослі долучили італійців до святкування Великодня у католицьких запорізьких храмах.

Батьківщина Нестора Махна на День незалежності збирається фестивалити. Один із «батьків» майбутнього дводенного (24—25 серпня) дійства, керівник українського Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній, напівжартує: позаяк у Києві політики досі воюють, справжнім українцям затишніше буде у Гуляйполі — на батьківщині Нестора Махна. Відомо ж бо, що для знаменитого гуляйпільця голос Майдану, щоправда селянського, був орієнтиром у розбудові анархічної республіки: Махно часто казав, що народ ніколи не помиляється. Дана теза є досить актуальною — як об'єкт дискусій на тлі вельми суперечливих українських реалій постпомаранчевої доби. Подалі від Майдану столичного дискусія має вийти щирішою, без найменшого натяку на півторарічну ейфорію, яка, власне, і дещо скомпрометувала національну ідею. «Україна нині увійшла в епоху майданної демократії, коли будь-яка політична сила, спроможна проплатити збір пари-трійці тисяч осіб, буде волати «Геть!», — зауважує Олесь Доній. — Виходить, що всі ми якоюсь мірою анархісти».

Звечоріло. Лежу на балконі в гамаку і дивуюся, як це йому, в'язаному-мотузяному, ще хочеться хилитатися, мене гойдати? Звідки сили? Мені ж ліньки навіть рушника поміняти — той весь мокрий, бо ж піт «мігрує» з чола нижче, капає з носа, з... Та що там перераховувати — звідусіль ледь не струменить!.. Запаси пива у холодильнику вичерпалися давно. Стривай, а чому? Чому холодильник уже «не бурчить на спеку»?

Унікальний випадок трапився у Заводському районі Запоріжжя, повідомляє Центр громадських зв'язків облуправління МВС. Наряд державної служби охорони, проїжджаючи опівдні Республіканською вулицею, звернув увагу на легковик-таксі, що стояв на узбіччі: за густим димом, який валив з-під капота, не було видно і водія. Як не допомогти? Тим паче що молодик розгубився, кепсько розбираючись, як треба діяти в такій ситуації.

Ще в травні до правоохоронців Комунарського району Запорiжжя звернувся чоловік з офіційною заявою про те, що його пасія приховала від нього свій ВІЛ-статус, у результаті чого він важко захворів. Під час досудового слідства було встановлено, що півроку жінка дійсно свідомо коїла злочин, не попереджаючи сексуального партнера про небезпеку.