Апенніни для нашої дитини

      Вихованці Матвіївського сиротинця, що на Запоріжжі, цього літа відпочивають у Римі. У вічне місто 135 дітей відправлено завдяки угоді, підписаній офіційним представником гуманітарної асоціації «Серце» (Італія) Анжелою Дікарло, президентом київського благочинного фонду «Набат» Оленою Мотузенко і директором Матвіївської школи-інтернату Ларисою Коньковою. Ще навесні Матвіївку відвідала численна делегація з Апеннін. Тоді італійських названих батьків супроводжувала пані Мотузенко. Вона розповідає, що гості були зворушені теплим прийомом: діти влаштували для них концерт-виставу, дорослі долучили італійців до святкування Великодня у католицьких запорізьких храмах. Тоді ж міжнародний трудовий десант на території шкільного парку заклав березову Алею надії. У спільних планах «Набату» і «Серця» — відкриття в інтернаті стоматологічної студії, в якій працюватимуть італійські дантисти. Невдовзі з’явиться в Матвіївці й соціальний гуртожиток для неповнолітніх мам і для тих сиріт, котрі, подорослішавши, матимуть дах над головою. Лариса Конькова потішила колектив і тією новиною, що «Набат» знайшов італійських інвесторів для придбання нових меблів для сиротинця. Сприятиме італійська ліра й удосконаленню навчального процесу: позаяк багато дітей зголосилися вивчати мову своїх опікунів, апеннінці оплачуватимуть працю викладача італійської.

      На доброчинність не тільки іноземців розрахований ще один проект очолюваного Оленою Мотузенко фонду. Аби допомогти хворим дітям, котрих не можна доправити до Італії, відпочинок й оздоровлення їм облаштовуватимуть на рідній землі. Ті, хто стане хресним батьком чи матір'ю сироти-інваліда. Проект так і називається — «Хресні батьки».

      Дійсно: чому лише іноземці повинні піклуватися про соціально незахищених маленьких українців? Чи не першим почав совістити себе заступник начальника управління у справах сім'ї, молоді та спорту Володимир Лобанов. Він також супроводжував італійців до Матвіївської школи-інтернату. Керівнику, мабуть, стало соромно перед гістьми і дітьми за стан спортивної зали вельми специфічного закладу, бо він відразу ж задіяв ремонтників. Пообіцяв Володимир Лобанов й екіпіровку для занять у секції з боротьби.

      За повідомленням прес-служби Запорізької обласної держадміністрації, загалом благочинними програмами київського «Набату» охоплено 32 сиротинці України, поміж яких не тільки Матвіївський, а й Запорізький інтернат № 3.Тільки упродовж 2005 року дитячі притулки прийняли ще 1715 сиріт, і лише десятьох із них уже забрали опікуни чи прийомні сім'ї. Турбуватися, звісно ж, є про кого. Схоже, почали розуміти це не лише іноземці. Вихованці Матвіївського сиротинця ще перебувають у гостинній Італії, а в Запоріжжі свої аж ніяк не п'ять копійок до благочинності додала творча інтелігенція: двадцять місцевих художників (Світлана Бойко, Наталя Коробова, Олександр Демиденко, Валентина Чикіна, Борис Єгоров, Юля Півень та інші) виставили власні картини на аукціон, кошти від якого, а це 23 тисячі гривень, підуть на потреби сиріт. Ініціювали акцію Запорізька філія Спілки художників України (Ірина Гресик), фонд «Єдність» за майбутнє» (Тамара Огородова) і запорізький клуб «Звичайна жінка». Розкрили ж гаманці місцеві підприємці. Зокрема, Максим Дрозденко за три картини віддав 11,5 тисячі гривень. Один лише лот з картиною Євгена Прокопьєва «Спогади дитинства» йому обійшовся у десять тисяч.