Відсвяткувавши Різдво й Новий рік, Хорватія швидко повернулася до роботи й навіть уже встигла обрати собі нового президента. Перший тур виборів, який відбувся 28 грудня, переможця серед чотирьох претендентів на посаду глави держави не виявив.

Новоріччя для журналістів шосткинських телерадіокомпанії «Акцент» та газети «Полісся» видалося тривожним. І не лише загальна ситуація в країні тому причиною. Навколо названих медіа розгортається окрема колізія. Сценарій сюжету — від місцевих правоохоронців; автор ідеї, вважають шосткинці, — місцевий народний депутат Ігор Молоток.

Здавалось би, де — Арктика, де — Китай, а де — зона АТО. Але, поєднавши ці компоненти, можна отримати ще один штрих до розуміння того, для чого Володимир Путін затіяв авантюру із загарбанням України. Безумовно, кремлівському лідеру був потрібен вихід до ключових військових підприємств, котрих якраз немає на Донбасі, але які є в інших регіонах — від півдня і центру України до півночі та Києва.

Минулого місяця парламент Греції здійснив три спроби обрати нового президента. Щоразу — безрезультатно. Як наслідок, автоматично набрала чинності вимога Конституції про розпуск парламенту та дострокові вибори, які вже призначені на 25 січня.

Нині вже дещо призабутим є початок роботи Верховної Ради VIII скликання. Коли, відбувши вибори, депутати лише планували своє перше робоче засідання, на ньому (згідно з їхніми намірами) одним з перших мало розглядатися питання щодо скасування депутатської недоторканності.

Починаючи з 3 січня, комітет у справах збройних сил Сенату США очолив Джон Маккейн. Відтепер один із найбільш послідовних критиків Володимира Путіна братиме безпосередню участь в ухваленні рішень про розміри та цілеспрямованість асигнувань Пентагону.

Із великим задоволенням прочитав в «Україні молодій» за 3 грудня 2014 р. статтю Ірини Грабовської «Давайте вже нарешті будувати» і не втримався, щоб не написати вам листа зі своєю думкою про порушену автором проблему.

Проведення реформ в Україні — це вже більше, ніж просто кардинальні зміни у державі. Прохолодне, на думку експертів, ставлення до нас МВФ та інших міжнародних донорів — наслідок відсутності реформ. Градус у діалозі з європейськими партнерами, перспектива членства у міжнародних організаціях, які мали б захистити нас від територіальних зазіхань східного сусіда також залежать від ефективності реформ.