Доля єврозони і, можливо, самого євро вчора залежала від Словаччини. Невелика країна, яка приєдналася до ЄС у перед­останньому «пакеті розширення» 2004 року, переживає зараз не найкращі часи. Кількамісячна політична криза, за якою партнери по Євросоюзу досі спостерігали хіба що з легким занепокоєнням, тепер поставила під загрозу не лише словацьку, а й загальноєвропейську економіку: через суперечки в правлячій коаліції офіційна Братислава не могла вирішити, чи ратифікувати великий антикризовий план єврозони. Зокрема, йдеться про розширення повноважень Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF) та внеску в нього Словаччини — останньої держави, яка ще не підтримала цей пакет заходів iз порятунку єдиної європейської валюти. Напередодні компанію їй складала Мальта, але після довгих дискусій тамтешні політики вирішили таки підтримати стабфонд.

У кризові часи в демократичних державах правлячій політичній силі рідко вдається втримати владу на чергових виборах. Адже хоч би якими правильними були її дії, виборці однаково пов’язують усі негаразди з чинним керівництвом держави. Проте польська «Громадянська платформа» довела: зберігати довіру народу, будучи при владі, таки можливо. На парламентських виборах, що відбулися в Польщі минулої неділі, «ГП» впевнено здобула перемогу. Після підрахунку 93% бюлетенів партія прем’єр–міністра Дональда Туска та президента Броніслава Коморовського здобула 39% голосів виборців. Найближчі переслідувачі й найзатятіші опозиціонери з «Права і справедливості» Ярослава Качинського перетнули позначку в 30%. При цьому явка на виборах була досить низькою — близько 48%.

Тисячі людей зібралися вчора вночі перед офісом корпорації Apple у Каліфорнії з квітами, сльозами на очах та увімкненими «айфонами» замість свічок. Так шанувальники таланту співзасновника «надкушеного яблука» вшановували пам’ять Стіва Джобса. Чоловік, завдяки творчому генію якого «Еппл» стала найбільшою корпорацією світу, помер позавчора увечері у своєму каліфорнійському будинку, в оточенні коханої дружини та трьох їхніх дітей.

Дагестан вийшов на перше місце в переліку «гарячих точок» Росії. У ніч із середи на четвер у столиці цієї північнокавказької республіки Махачкалі прогриміло два вибухи потужністю 40 кілограмів у тротиловому еквіваленті. Загинула одна людина, понад 60 отримали поранення — троє з них перебувають у важкому стані. Але у Слідчому комітеті РФ, де порушено кримінальну справу за статтею «теракт», припускають, що жертв могло бути значно більше, адже зловмисники планували ще потужніший теракт. От тільки не розрахували: одна з бомб спрацювала раніше й порішила їх самих.

Розчарувавшись у багаторічному, але безрезультатному процесі переговорів з Ізраїлем, влада Палестинської автономії вирішила напряму звернутися до Організації Об’єднаних Націй з проханням визнати повноцінний статус Палестини як держави. Це неабияк обурило Ізраїль і розбурхало міжнародну спільноту, яка змушена визначатися, на чий бік стати у цьому вкрай важкому для визначення свого ставлення конфлікті. Цими днями, коли у Нью–Йорку проходить 66–та сесія Генасамблеї ООН, на Західному Березі Йордану вирують пристрасті: ізраїльтяни протестують проти визнання «своїх територій» окремою державою, палестинці вимагають від ООН «справедливості». Проте, схоже, марно.

У Ради Федерації (верхня палата російського парламенту) — нова голова. Учора сенатори 140 голосами «за» (із 141 присутнього в залі лише один утримався) затвердили на цій посаді колишнього губернатора Санкт–Петербурга Валентину Матвієнко. Жодних несподіванок: Валентину Іванівну фактично призначили з Кремля, тому демаршу від сенаторів не очікувалося.

Парламентські вибори, які минулої неділі відбулися в Латвії, при найнижчій у новітній історії країни явці (менше 59% зареєстрованих виборців) видали сенсаційний результат: уперше після розпаду Радянського Союзу найбільше голосів набрала проросійська сила. За попередніми даними, за опозиційний «Центр згоди» на чолі з першим російським мером Риги Нілом Ушаковим проголосувало майже 30% громадян, наділених правом голосу. І це при тому, що майже 350 тисяч російськомовних мешканців країни не мають статусу громадянина (оскільки ні вони, ні їхні предки не жили в Латвії до її входження в СРСР 1940 року), тому голосувати на виборах не можуть.

Здобувши за допомогою бомбардувальників НАТО й офіційної політичної та неофіційної фінансової підтримки провідних держав–членів Альянсу перемогу над силами Муаммара Каддафі, лівійські повстанці ще не встигли сформувати уряд і взятися до повноцінного управління державою, але вже приймають іноземних гостей. Учора з візитом до Тріполі прибули одразу два державні лідери: прем’єр–міністр Великої Британії Девід Камерон і президент Франції Ніколя Саркозі. Це перший візит глав іноземних держав до Лівії після перемоги революції.

Держави Євросоюзу б’ють на сполох: «грецька проблема», яка ще недавно здавалася принаймні частково розв’язаною, виявилася значно міцнішим горішком, об який ось–ось може зламати зуби єдина європейська валюта. Учора проблему єврозони, яка через фінансові проблеми Греції залишається висіти на волосині, обговорював Європарламент, а надвечір чергову двосторонню зустріч iз цього питання мали провести канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Ніколя Саркозі. Завтра ж на відповідну нараду знову збираються міністри фінансів держав ЄС.

Напередодні ФРН вустами міністра економіки Філіппа Реслера вперше визнала, що банкрутство Греції — не абстрактна загроза, якої вдасться уникнути завдяки кредитам iз боку ЄС, а, швидще, єдина можливість врятувати євро. На тлі невблаганного падіння рейтингу правлячого блоку ХДС/ХСС, політику якого щодо Греції та інших проблемних держав ЄС не схвалює більшість німецьких виборців, офіційний Берлін нарешті зрозумів: діра в грецькому бюджеті може стати чорною не лише для нащадків еллінів. Німеччина закидає Афінам те, що, отримуючи величезні кредити від Євросоюзу, тамтешня влада нерентабельно їх використовує. Зокрема, під тиском населення боїться проводити радикальні «паскозатягувальні» реформи. Канцлер ФРН Ангела Меркель, навівши слова свого міністра, підтвердила: Греція не отримає наступного траншу фінансової допомоги, поки не виконає зобов’язання щодо економії бюджетних коштів.

Минулої неділі Америка завмерла — у скорботі за жертвами терактів 11 вересня 2001 року та... в очікуванні нового нападу. Напередодні 10–х роковин атаки на вежі–близнюки Всесвітнього торговельного центру у Нью–Йорку та на Пентагон у Вашингтоні спецслужби неодноразово попереджали: «Аль–Каїда» та інші терористичні організації готують на цей день нові теракти.