Генеральна прокуратура внесла подання до парламенту про позбавлення депутатського імунітету Юлії Тимошенко. Як повідомив учора на прес-конференції Генпрокурор Геннадій Васильєв, лідерку БЮТі хочуть притягнути до кримінальної відповідальності на підставі матеріалів Володимира Боровка, який представився її помічником. Ідеться про спробу дати хабара суддям суду першої інстанції для звільнення з-під варти екс-керівників корпорації «ЄЕСУ» Геннадія Тимошенка та Антоніни Болюри.

Позавчора Борис Холод мав приєднатися до численної когорти українських пенсіонерів: 9 червня 2004 року виповнилося рівно чотири роки з дня його призначення членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Оскільки, згідно із законом про цей державний орган, повноваження кожного з «нацрадівців» тривають протягом чотирьох років, окрім випадків їх дострокового припинення, здоровий глузд повинен підказати і самому Борисові Івановичу, і його «працедавцеві» (нагадаємо, що Холода призначив за своєю квотою в Нацраді Президент), що пора вже й на заслужений відпочинок.

Вінниччина — регіон проблемний, «неправильний». По-перше, несвідомі виборці активно симпатизують опозиції: на минулих парламентських виборах блок «Наша Україна» здобув у області майже 30 відсотків голосів, Соцпартія — 21,26; БЮТі — 13,47, а КПУ — майже 12, тоді як провладний «За єдину Україну!» — всього лише 6,28 відсотка, до того ж четверо з восьми вінницьких «одномандатників» у Верховній Раді одразу приєдналися до фракції «НУ» (згодом, щоправда, Володимир Майстришин з неї вийшов), і як не старалися місцеві й «центральні» можновладці відвоювати в опозиціонерів бодай 18-й округ, де скасували перемогу соціалістки Світлани Мельник, зрештою він усе одно дістався опонентам влади — на довиборах до парламенту був обраний «наш українець» Микола Одайник. Але офіційною причиною невдоволення Прем'єр-міністра, який учора ощасливив Вінницьку область своїм візитом, природно, стала не любов місцевих мешканців до ющенків-тимошенкiв, а суто об'єктивні проколи в діяльності обласного керівництва. Саме тому до регіону Віктор Янукович прибув не з порожніми руками, а з «подарунком» у вигляді президентського указу про призначення нового «губернатора».

Минулого тижня голова Львівської обласної ради Михайло Сендак знову потрапив до лікарні (київської) із загостренням травми хребта. А вчора, 9 червня, до Львова прибула робоча група Верховної Ради з питань вивчення суспільно-політичної ситуації у Львівській області на чолі з головою парламентського Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Анатолієм Матвієнком.

У верхніх ешелонах української влади вчора сталася помітна подія. Голова Верховної Ради — досі принципово безпартійний (після краху КПРС-КПУ на початку 1990-х) Володимир Литвин — отримав членський квиток партійця-«аграрія» і взагалі очолив Аграрну партію України. На з’їзді АПУ, що відбувся у Києві, парламентський спікер був підтриманий «на царство» новими соратниками одностайно. Усе це має означати певні повороти не лише в житті та кар’єрі Володимира Михайловича, а й на політичних шляхах передвиборчої України. Адже якщо досі Голова ВР був фактично рівновіддалений як від опозиції, так і від так званої парламентської «більшості», то тепер, зі вступом у партію, що підтримує Кучму і Януковича, Литвин просто не має права не стати на один із боків барикади — владний. Схоже, аби засвідчити такий вибір, він і прийшов в АПУ?

«Якби я оголосив, що буду балотуватися (в президенти. — Авт.), то Янукович одразу став би самою щасливою людиною в країні — такий би тягар з плечей скинув», — так віджартувався на вчорашній прес-конференції Президент Кучма, відповідаючи на одне з хитрих журналістських питань, у суті якого читалася спроба ще раз почути, як ставиться Л.Д. до версій про третій термін президентства. Кучма ще раз запевнив, що на вибори нинішньої осені не йтиме. «Я хочу, — дотепно сказав глава держави «вполушутку-вполусерйоз», — разом з вами подивитися на Україну без Кучми». Втім на тлі прекрасного свого жарту Леонід Данилович здавався дещо засмученим — говорив про уроки історії і сліди в ній особистостей, можливо, видивляючись у туманному майбутньому власні сліди? «У нас завжди була боротьба за владу, за булаву, а не за Україну», — резюмував він.

Зараз у багатьох районах Києва немає гарячої води. Це пов'язано з тим, що Київенерго проводить профілактичні роботи зі столичними теплопроводами — їх перевіряють на профпридатність подачею високого тиску. Мешканців столиці за певний час до вимкнення гарячої води попереджають усілякими цидулочками чи анонсами у пресі. Яким же було здивування журналістів «УМ», коли в одній із російськомовних газет «... в Украине» серед списку «холодних» вулиць ми побачили Банкову, 11, — за цієї адресою «прописана» Адміністрація Президента! Відсутність гарячої води у такій «крутій», «стратегічній» будівлі — чи мислима справа? Це ж треба: Президент навіть не може ретельно помити руки після підписання якогось там архіважливого документа чи іншої нужди! А що вже там казати про численні душові кабінки для великих начальників, які розсипані по АП, чи про басейн на верхньому поверсі, куди «Сам» ходить після відвідин тренажерного залу (принаймні про те, що такі об'єкти є в АП, неодноразово повідомляли ЗМІ)? Словом, НП справді національного масштабу. «УМ» вирішила з'ясувати ситуацію.

Днями Печерський райсуд Києва нарешті виніс рішення у справі, яка розглядалася майже два роки. Це процес за позовом глави Адміністрації Президента Віктора Медведчука до колишнього нардепа Дмитра Чобота — автора книги «Нарцис», яка начебто й опорочила честь та гідність лідера есдеків. Згідно з рішенням печерської феміди, Чобіт мусить сплатити Медведчуку 100 тисяч гривень, а видавництво, що видало книгу, — 50 тисяч. Про це в зверненні до читачів «Української правди» повідомив сам глава АП. Як розповів кореспонденту «УМ» Дмитро Чобіт, він у свою чергу підготував апеляцію на рішення Печерського суду, і тепер вона розглядатиметься в Апеляційному.

«Конституційна» комісія Верховної Ради остаточно визначилася з проектом змін до Основного закону, який буде внесено на розгляд сесійної зали. Як повідомив в ефірі «Громадського радіо» координатор парламентської більшості Степан Гавриш, позавчора на засіданні комісії було вирішено взяти за основу проект № 4180, який майже не відрізняється від проваленого 4105. Щоправда, за словами Степана Богдановича, «робоча група адаптувала його до компромісу», домовилася про внесення деяких моментів, передбачених проектом 3207-1, який підтримує опозиція, тощо. Скажімо, таким чином у 4180-му зникла норма про обрання Президента парламентом. Отже, основний текст проекту «Реформа-2» вже узгоджений, залишилося тільки виписати перехідні положення.

Як і очікувалося, на довиборах у 151-му окрузі на Полтавщині, які відбудуться 20 червня, «Наша Україна» підтримуватиме голову обласної організації Української народної партії Олександра Кулика. Таке рішення було прийняте позавчора на засіданні координаційної ради «НУ». Шанси пана Кулика в окрузі, який у діючому парламенті представляв до своєї смерті «більшовик» Іван Четвериков, вважаються серйозними. «Наша Україна» має в області непогану підтримку, а сам Олександр Кулик уже вигравав мажоритарні вибори на Полтавщині в 1998 році.