Абсолютною несподіванкою вчора стала новина про звільнення з «Інтера» Євгенія Кисельова, який iз лютого був керівником інформаційної служби каналу — компанії «Національні інформаційні системи», а трохи пізніше почав робити авторські «Подробности недели».

У минулі вихідні до колізії навколо каналу ТВі додався ще один штрих. На прес–конференції в офісі руху «Чесно» було підписано угоду між донедавна фактичним власником каналу Костянтином Кагаловським та журналістами, які добровільно звільнилися з каналу після того, як майже місяць­ тому було оголошено, що новим інвестором до того єдиного опозиційного мовника став американський бізнесмен Олександр Альтман.

Учора працівники кабельного каналу ТВі, який дозволяє собі видавати в ефір непровладну позицію і постійно критикує нинішню владу, разом зі своїми глядачами, яких поступово позбавляють можливості дивитися опозиційний канал, просто відключаючи його з мережі, пікетували Національну раду з питань телебачення і радіомовлення.

У суботу в Києві та інших містах України проходила неполітична акція на підтримку незалежного телеканалу ТВі. На Михайлівській площі у столиці зібралося не менше двох тисяч учасників. У регіонах, де не обійшлося без ексцесів, мітинги були не такими масовими.

Ілона Довгань після підписання листа проти цензури на каналі «1+1» у 2010 році «за власним бажанням» звільнилася з великого каналу. Тепер її можна побачити — якщо у вас кабельне чи супутникове телебачення або маєте змогу дивитися інтернет–трансляції — на каналі ТВі.

Сьогодні–завтра у Києві проходитиме черговий з’їзд Спілки журналістів України, яку півтора десятка років поспіль — упродовж трьох каденцій — очолює Ігор Лубченко. Основною інтригою зібрання НСЖУ, до лав якої, за офіційною статистикою, входить близько 19 тисяч членів, буде обрання нового голови. Ігор Лубченко ще два роки тому заявив, що не буде балотуватися знову. Хто є найреальнішим кандидатом на цю посаду і які проблеми продовжуватиме вирішувати НСЖУ — з цими питаннями «УМ» звернулася до її чинного очільника.

Керівник компанії Film Plus Production Михайло Крупієвський — продюсер багатьох дуже помітних дійств, зокрема, інавгурації Президента Віктора Ющенка, Київського «Євробачення» 2005 року, літургії святійшого Варфоломея, фестивалю «Наше Різдво», був виконавчим продюсером документального фільму про Холокост в Україні «Назви своє ім’я», співпродюсерами якого стали Стівен Спілберг та Віктор Пінчук.

Це сьогодні, коли з кожним днем стрімко розвиваються нові інформаційні технології, говорять про ймовірність умирання телебачення. А 60 років тому, 5 листопада, його в Києві вперше запустили у тестовому режимі, неправильно поставивши плівку: і запряжені собаки з фільму «Алітет іде у гори» вимушено задкували догори ногами.

Не минуло й місяця, як частково застаріла пародія з передноворічного випуску «Великої різниці по–українськи» (ICTV), про те, що Перший Національний глядачі дивляться лише 2 секунди, коли перемикають канали.

Першою неноворічною прем’єрою сезону–2011 на вітчизняному ТБ стало реаліті «Син за батька» Нового каналу, другий випуск якого вже сьогодні вийде з новою назвою «Батьки і діти». На кнопці, де зазвичай глядачі чекають зустрічі з Букіними та Вороніними, 7 січня цей проект був найуспішнішим. В основі власного формату Нового каналу — своєрідна рольова гра: коли батько–мати на день від «А» до «Я» міняються заняттями й обов’язками зі своїм чадом. До речі, назву змінили, бо з’ясувалося, що у багатьох випадках не «син за батька», а «донька чи син — за матір».