Якби вибори Президента відбувалися тільки серед українських користувачів світової мережі інтернет, то переконливу перемогу на них святкував би лідер коаліції «Сила народу» Віктор Ющенко. За даними опитувань різних сайтів, його «мережевий» рейтинг майже в дев'ять разів вищий, ніж показники кандидата від влади Віктора Януковича. Зрештою, аби переконатися в цьому, не обов'язково навіть вдаватися до інтернет-соціології. Досить тільки звернути увагу на те, скільки на різних сайтах розвелося рiзноманiтних кпинів над «бігмордовим» «Тому що», анекдотів та віршиків про Януковича, надто після його падіння під дією звичайного курячого яйця. Таких «підколів» не було навіть за часів пріснопам'ятного Брежнєва. Але в період «розвинутого соціалізму» ще не було інтернету, тож зневажливі відгуки про державного лідера розходилися по умах народу через курилки й кухні місяцями та роками. Тепер же, завдяки всесвітньому павутинню, будь-який новий анекдот про «пахана» чи «дона» розлітається в лічені години. Та й не тільки анекдот, а інформація взагалі. Саме інтернет за умов майже тотального контролю влади та її «темників» над електронними ЗМІ взяв на себе роль масового передвиборчого інформатора й комунікатора. Водночас — не пропагандиста, бо інтернет-аудиторія, яку вважають найбільш політично підкованою у порівнянні з читачами газет, слухачами радіо чи глядачами телебачення, навмисної агітації не потребує. Свій вибір — за Ющенка — український інтернет зробив уже давно.

Ясна річ, що представникам штабу Віктора Януковича вигідніше роздувати через центральні телеканали скандал навколо «удаваного» (за їхньою версією) отруєння Віктора Ющенка, аніж по-чоловічому говорити про, м’яко кажучи, неадекватну поведінку чинного Прем’єра під час «яєчного» інциденту в Івано-Франківську. Тим часом ця тема не втрачає своєї актуальності, адже спричиняє масу заяв та дій з обох боків виборчої барикади. Мало того — через тиждень пiсля пригоди мiлiцiя починає «знаходити» «зброю пролетарiату» (розмiром, щоправда, лише 5 см) на пiдтвердження фантазiй захисникiв Януковича.

Віктор Ющенко, який цими днями перебуває в австрійській клініці «Рудольфінерхаус» на лікуванні, учора по телефону повідомив «УМ», що пройшов повторне обстеження, і його результати — найкращі за всі три тижні, що минули після отруєння кандидата в президенти. «Мені вистачить здоров'я на три виборчі кампанії», — сказав Ющенко. Лідер коаліції «Сила народу» підтвердив, що вже у вівторок він працюватиме у Верховній Раді в Києві і, можливо, знову виступить у сесійній залі.

Скільки ви, шановний читачу, зустрічали в колі своїх знайомих тих, хто бажає голосувати за Януковича? Ото ж бо. Звідси й ціна «соціологічним» даним, наведеним цими днями фондом «Общественное мнение» і поширеним так званим «Російським клубом», а відтак і центральними телеканалами. За версією укладачів «темників», соцiологiчнi показники двох Вікторів — Ющенка і Януковича — нарешті зрівнялися. Насправді, як засвідчують найсвіжіші опитування одразу кількох вітчизняних (а не російських), перевірених часом на чесність соціологічних контор, рейтинговий відрив лідера «Нашої України» від чинного Прем'єр-міністра не схильний до скорочення і складає 8—10% на користь Ющенка.

В інтернеті гуляє ще одне документальне свідчення того, що Віктор Янукович, закінчивши тюремні «університети», так і залишився на тому печерному рівні знань із царини граматики, хоча й пише в анкеті про кілька підкорених вищих навчальних закладів, своє «проффесорство» та навіть членство в Національній академії наук. На жаль, в НАНУ не захотіли коментувати «Україні молодій» той факт, що їхній «академік» припускається 12 помилок у 90 словах тексту простої бланкової заяви. Що ж, виборці можуть самі скласти думку про головного кандидата від влади, який претендує на посаду Президента України, за його власноручним «епістолярієм».

Учора тема отруєння лідера виборчих перегонів Віктора Ющенка дискутувалася під банею Верховної Ради, яка відновила свою роботу в пленарному режимі. Депутати таки ухвалили постанову про створення тимчасової слідчої комісії для розслідування обставин отруєння лідера найбільшої парламентської фракції, хоча напередодні були деякі сумніви щодо позитивного голосування з цього приводу пропрезидентських фракцій із колишньої більшості. Утім проект, винесений на голосування, отримав схвалення аж 425 депутатів (при необхідних 150) — майже небувалий, близький до стовідсоткового — з огляду на певну кількість відсутніх — результат.

Після вимушеної 12-денної паузи, викликаної гострим отруєнням, що дуже скидається на замах, Віктор Ющенко поновив свою виборчу кампанію. За 43 дні до дня виборів лідер коаліції «Сила народу» фактично розпочав заключний етап роботи з виборцями, виступивши перед велелюдним зібранням на Європейській площі в Києві. Другий масовий виборчий захід за участю Ющенка у столиці побив рекорд першого: якщо 4 липня на Співочому полі й під Центрвиборчкомом зібралося близько 50 тисяч людей з усієї України, то 18 вересня на майдан біля Українського дому послухати лідера прийшло близько 70 тисяч осіб, і це — майже всуціль кияни та представники столичної області. Мітингові передувала масова агітація — афіші-анонси вкрили весь Київ, однак у тих, хто розумів ступінь складності отруєння, були великі побоювання: чи дозволить стан здоров'я кандидатові в президенти виступити взагалі? Чи зможе Ющенко, який переніс страшенну інтоксикацію й досі перебуває під дією ліків, виглядати перед усією Україною (а виступ транслювався на регіони) гідно?

Постать журналіста Георгія Гонгадзе за чотири роки від його трагічної загибелі стала невіддільною від української політики, української опозиції. І в гарячий передвиборчий час річниця смерті редактора «Української правди» вивела людей на вулиці Києва, ставши каталізатором медіа-напрямку агітаційних кампаній лідерів «Нашої України» та Соцпартії.

Володимир Путін зробив ще один рух задля «закручування гайок» після теракту в Північній Осетії. Проявивши безсилля (чи навмисно повівшись саме таким чином) у перші дні вересня і допустивши майже три з половиною сотні жертв Беслана, російська влада, уособлювана президентом, використовує ситуацію, що склалася після штурму захопленої терористами школи, для «штурму» всієї країни. Якщо раніше деякі заходи озвучувалися прибічниками Путіна на рівні пропозицій і зондування грунту (на кшталт закриття Москви для в’їзду немосквичів), то тепер глава держави взявся за справу конкретніше й оголосив про значно масштабніший проект — свого роду політреформу по-російськи. У Росії й без того має місце держава з усіма ознаками авторитаризму чи, якщо хочете, неоцарату. А від позавчорашнього дня йдеться про ще більше згортання демократії та посилення президентської вертикалі. Володимир Путін фактично проголосив курс на перехід держави від федерації до унітарності шляхом зміни виборчої системи.

Якщо не трапиться нічого екстраординарного, виступ Леоніда Кучми 23 серпня на святкових зборах з нагоди 13-ї річниці незалежності держави у Національному палаці «Україна» може стати останнім таким спічем Л.Д. на президентській посаді. Якщо раніше дехто очікував, що гарант таки піде на третій термін, то перед цим державним святом прогностики-радикали припускали, що Кучма може піти іншим шляхом задля збереження влади і, скажімо, подасть у відставку, фактично передавши повноваження Прем'єрові Януковичу й зламавши хід поточних виборів. Але до такої кризової схеми «моральний арбітр нації» не вдався. Головною ідеєю його виступу була спадкоємність влади у більш-менш законних рамках. «Тривалість процесу українських перетворень об'єктивно потребує забезпечити спадковість політичного курсу. Наступне десятиріччя має бути і буде продовженням, а не запереченням і не зміною десятиріччя, що закінчується», — заявив Кучма, стоячи на сцені за трибуною, між державним прапором і президентським штандартом. Зала, наповнена чиновниками всіх рівнів, вибухнула оплесками, телекамери вихопили в партері обличчя кандидата в президенти від влади Віктора Януковича.