Не «пігмей від політики» промовляв востаннє?

      Якщо не трапиться нічого екстраординарного, виступ Леоніда Кучми 23 серпня на святкових зборах з нагоди 13-ї річниці незалежності держави у Національному палаці «Україна» може стати останнім таким спічем Л.Д. на президентській посаді. Якщо раніше дехто очікував, що гарант таки піде на третій термін, то перед цим державним святом прогностики-радикали припускали, що Кучма може піти іншим шляхом задля збереження влади і, скажімо, подасть у відставку, фактично передавши повноваження Прем'єрові Януковичу й зламавши хід поточних виборів. Але до такої кризової схеми «моральний арбітр нації» не вдався. Головною ідеєю його виступу була спадкоємність влади у більш-менш законних рамках. «Тривалість процесу українських перетворень об'єктивно потребує забезпечити спадковість політичного курсу. Наступне десятиріччя має бути і буде продовженням, а не запереченням і не зміною десятиріччя, що закінчується», — заявив Кучма, стоячи на сцені за трибуною, між державним прапором і президентським штандартом. Зала, наповнена чиновниками всіх рівнів, вибухнула оплесками, телекамери вихопили в партері обличчя кандидата в президенти від влади Віктора Януковича.

      Усе хороше, що трапилося з Україною за десять років його правління, Леонід Данилович приписав собі, мудрому правителеві, а в провалах звинуватив опозицію, Верховну Раду з Морозом на чолі (той час Президент узагалі кваліфікував як «махновщина») і темні сили з-за кордону (звісно, не східного). Зневажливо відгукуючись про спостерігачів на майбутніх виборах, яких, за версією чинного поки що гаранта Конституції, нібито буде більше, ніж самих виборців, Кучма припечатав опозицію як не спроможну й не гідну перебрати державне керівництво у свої руки. «Завдання полягає у тому, щоб зробити все залежне для того, щоб застерегти Україну від сповненого ризиків і потрясінь першого варіанта розвитку подій (ідеться про радикальну зміну в державі правлячої еліти), — наголосив сановний оратор. Не хоче Кучма допускати й післявиборчих повстань, і тривалого підрахунку голосів.

      Політреформи Президент вимагав уже не надто довго й переконливо, мабуть, зневірившись у її реальності. Але себе він, схоже, все одно бачить у системі українських владних координат, бо каже: «Деякі пігмеї від політики намагаються прорватися до влади під гаслом «Україна — без Кучми» . Вони виставляють себе на глум принаймні тому, що діючий Президент не бере участі у виборах. Але в одному я можу запевнити усіх своїх співвітчизників: Кучма без України не буде ніколи».

      Відгуки на такий жорсткий спіч не забарилися. Виступ Леоніда Кучми викликав стурбованість та критику незалежних експертів, повідомляє «Німецька хвиля». Як вважає політолог Віктор Небоженко, в промові Президента відчувався надлишок кон’юнктурних моментів: «Медведчуківщини там більше, ніж самого Кучми». У свою чергу редактор журналу «Політична думка» Олександр Дергачов побачив у критиці Кучмою західних спостерігачів та в попередженнях на адресу української опозиції несприйняття усталених норм демократії. «Це системне цинічне нав’язування власних сюжетів. Напередодні завершення президентства Леонід Данилович намагається визначити майбутнє країни на багато років наперед, тоді як це мало б відбуватися на основі волевиявлення громадян».