Обама «дістав» Осаму

Обама «дістав» Осаму

Звернення, з яким президент США Барак Обама виступив в ефірі американського телебачення пізно ввечері минулої неділі (вже о шостій ранку понеділка за київським часом), було одним із найважливіших у всій його політичній кар’єрі. Глава Білого дому повідомив про ліквідацію головного ворога Америки, який з легкої руки її спецслужб був названий головним терористом світу, лідера терористичної організації «Аль–Каїда» Осами бен Ладена. Сам Обама разом із держсекретарем США Хілларі Клінтон та кількома іншими високопоставленими представниками його адміністрації стежив за перебігом операції фактично «в прямому ефірі»— «картинку» транслювали камери, встановлені на шоломах спецназівців, які штурмували сховок «терориста номер один». Як запевняє американська преса, в кульмінаційний момент президент США вигукнув: «Ми дістали його!» (We Got Him!). На цей момент Америка чекала 10 років. Вислухавши звернення Обами з підсумковим «справедливість перемогла!», американці в ейфорії вийшли на вулиці — святкувати перемогу над лідером «Аль–Каїди». От тільки чи можна назвати її перемогою над світовим тероризмом? І чи була вона взагалі, та перемога? Адже тіло Бен Ладена вже покоїться глибоко на дні океану, тож у тому, що вбито саме його, доводиться вірити на слово американським спецслужбам…

Принцеса Кейт

Принцеса Кейт

Ось уже шостий день вона прокидається як герцогиня Кембриджська, дружина майбутнього короля, що носитиме титул «принцеса–консорт». А не просто собі Кейт Міддлтон — звичайна англійська дівчина зі звичайної сім’ї. Хоч, власне, Кейт вона ніколи й не була — таким «панібратським» ім’ям її охрестила преса, коли 2003 року з’явилися перші «розвідки» про роман принца Вільяма зі своєю однокашницею по Університету Сент–Ендрюс. І сім’я, і друзі завжди називали Кетрін Елізабет Міддлтон тільки Кетрін. Саме під таким іменем 2001 року вперше спізнав її й 19–річний Вільям — спадкоємець британського престолу, син покійної Діани Уельської та принца Чарльза.

На заздрість Панамі й Суецу

На заздрість Панамі й Суецу

Туреччина готується до втілення грандіозного плану — будівництва Стамбульського каналу. За словами прем’єр–міністра країни Таїпа Реджепа Ердогана, цей новий морський шлях має розвантажити надміру переобтяжену суднами протоку Босфортати, яка відділяє Європу від Азії та з’єднує Середземне море з Чорним.

«Межигір’я» по–медведєвськи

У Росії поступово розгортається скандал на кшталт нашого «довгограючого» Межигір’я — болючого мозоля Віктора Януковича, на який так любить періодично наступати опозиція. Однак, схоже, росіяни пішли ще далі. Заради будівництва дачі (за іншою версією — резиденції) президента сусідньої країни Дмитра Медведєва в Івановській області буде закрито унікальний у своєму роді, найбільший протитуберкульозний диспансер «Пльос», розташований в однойменному містечку. Цей конфлікт іще не потрапив на екрани провідних російських телеканалів (і, можливо, не потрапить ніколи), але вже просочився у місцеві ЗМІ та інтернет.

Крок до миру повз Ізраїль

Два провідні палестинські політично–військові угруповання — ХАМАС та ФАТХ, які впродовж останніх чотирьох років перебували у стані жорсткого протистояння, домовилися про перемир’я та створення спільного тимчасового уряду. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, згоди про створення уряду народної довіри та проведення загальних виборів досягнуто на переговорах у Каїрі. Єгипет уже тривалий час виступає посередником між ворогуючими угрупованнями та докладає великих зусиль для об’єднання всіх палестинських сил заради досягнення ними головної мети — створення незалежної Палестинської держави.

Про козлів, вошивих і «бацьку»

Про козлів, вошивих і «бацьку»

«У сучасній історії Білорусі було дві біди — Чорнобиль і Лукашенко», — гірко жартують знайомі білоруси. Цими днями, коли увесь світ із жахом згадує катастрофу на Чорнобильській АЕС, обидві іпостасі білоруської трагедії особливо гостро злилися воєдино. На 25–ті роковини чорнобильської трагедії опозиції не дозволили провести в Мінську традиційний «Чорнобильський шлях» — жалобну ходу в пам’ять про загиблих і постраждалих від вибуху 4–го енергоблоку ЧАЕС. Аби уникнути сутичок із міліцією, організатори погодилися замінити звичну акцію мітингом у парку Дружби народів. Поряд із зображеннями знака «обережно, радіація» учасники тримали плакати в стилі «обережно, Лукашенко» — закрутивши всі можливі гайки незгодним із тим, що він — «бацька всія Білорусі», президент остаточно прирівняв себе до катастрофи.

А за «Макдональдз» — відповіси!

У Мінську розпочався судовий процес у кримінальній справі екс–кандидата в президенти Білорусі Андрія Санникова. На початку засідання суд відхилив клопотання адвокатів підсудного про зміну запобіжного заходу, залишивши його під вартою. Санников — перший iз колишніх кандидатів у президенти Білорусі, щодо якого розпочато судові слухання. Йому інкримінують злочин, передбачений ч. 1 ст. 293 КК (організація масових безладів). Максимальне покарання за цією статтею — позбавлення волі строком до 15 років.

Зупинка в зоні

Пересування в межах Шенгенської зони може стати значно менш вільним, ніж досі. На зустрічі в Римі, присвяченій цьому питанню, президент Франції Ніколя Саркозі та прем’єр–міністр Італії Сильвіо Берлусконі дійшли згоди щодо потреби змінити умови Шенгенської угоди, щоб у разі потреби легше відновлювати прикордонний контроль у межах Євросоюзу. Спільний лист із відповідними пропозиціями Франція та Італія вже надіслали до Єврокомісії, яку просять «розглянути можливість тимчасового відновлення контролю на внутрішніх кордонах Шенгенської зони». Якщо Брюссель пристане на ці пропозиції, це означатиме внесення змін до ще кількох європейських угод та відкат назад у принципі вільного пересування громадян Євросоюзу територіями всіх 27 країн–членів, а також Норвегії та Швейцарії, які не входять до ЄС, але підписали Шенгенську угоду.

А може, він і не потрібен?

Уже рівно рік Бельгія живе без уряду — це абсолютний світовий рекорд. Проте більшість бельгійців мало цим переймається, адже на їхньому матеріальному становищі нестача повноцінної виконавчої влади якщо й позначається, то, швидше, позитивно.