«Губернаторів» маємо достатньо

Дарма В'ячеслав Піховшек у недільному «Епіцентрі» намагався представити з'їзд Всеукраїнського об'єднання «Свобода» (де головою — Олег Тягнибок) як нібито альтернативне висування Віктора Ющенка на посаду Президента. За режисурою Піховшека прочитувалось, що, от мовляв, націоналісти опозиціонують себе від решти демократичних сил. Вони, націоналісти, завжди такі — самі по собі, зі своїми гаслами, які геть не подобаються «музі» «Епіцентру»...

Демарш на прощання

Демарш на прощання

Перед початком важливої, відповідальної й дуже брудної роботи лікарі рекомендують добре відпочити, аби братися до справи з новими силами. Кому-кому, а народним депутатам напередодні гарячої виборчої осені набратися сил нескладно, адже канікули у них тривають з 9 липня по 8 вересня, коли стартує нова, шоста, сесія ВР. При цьому ті народні обранці, які не надто полюбляють працювати з народом, могли спокійно вирушати на відпочинок хоч учора, адже попри те, що офіційно вакації починаються через тиждень, пленарних засідань більше не буде. Учора спікер Володимир Литвин, виступивши перед своєю парламентською паствою із заключною промовою, урочисто закрив останнє в цьому сезоні засідання Верховної Ради. Щоправда, перед тим нардепи заслухали ще й Прем'єр-міністра Віктора Януковича, який розхвалив свідому більшість за конструктивну роботу й виказав своє «фе» нехорошій опозиції, яка тільки й робить, що «шукає ворогів у межах держави і паплюжить державу за кордоном». Але «нехай», бо «Бог судія таким політикам і їхня совість, якщо вона в них є», — сказав Янукович. Вочевидь, образився на «наших українців» за те, що вони не захотіли слухати його промову й дружно вийшли з сесійної зали. Зате вірні Прем'єрові «Регіони України» компенсували своєму шефу неприємну ложку дьогтю медом оплесків і навіть вставанням з місць. Хоча краще б уже, мабуть, було одразу бухнутися на коліна.

Дилема Лазаренка:

Зараз екс-Прем'єр-міністр України Павло Лазаренко відсиджується у Сполучених Штатах і очікує фінального вердикту Окружного суду штату Каліфорнія. Павло Іванович продовжує стверджувати, що він невинний і в разі чого готовий оскаржити вирок в апеляційній інстанції. «У будь-якому випадку моя команда готова йти до кінця, аби довести мою повну невинність перед законами України та США», — сказав Лазаренко у нещодавньому інтерв'ю газеті «Сегодня».

СПРОСТУВАННЯ

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2003 року по цивільній справі за позовом В. С. Журавського до ПП «Україна молода» і Віри Світличної про захист честі, гідності та ділової репутації і стягнення моральної шкоди визнано такими, що не відповідають дійсності відомості, розповсюджені 13 червня 2003 року в 106 (2156) номері щоденної інформаційно-політичної газети «Україна молода» в статті Віри Світличної «Рекомендація від держака», а саме:

«Сила народу» — гроза влади

«Сила народу» — гроза влади

Нарешті сталося те, чого так довго чекали всі, кому небайдужа доля України. «Коли ж ви об'єднаєтеся?» — запитували, з надією зазираючи в очі лідерів демократичних сил, виборці в різних куточках держави. «Передайте їм, що ми віримо в їхню мудрість — вони мусять бути разом!» — ледве не плакали в телефонну слухавку десятки читачів «УМ». І хто б не був на іншому кінці дроту — «тимошенківці» чи «ющенківці», одесити (або й донеччани) чи волиняки, сантехніки чи доктори наук — усіх їх об'єднувало одне: віра в те, що опозиційні політики потамують свої амбіції, забудуть про дрібні непорозуміння й сварки і пліч-о-пліч приведуть Україну до нового, світлого, заможного й демократичного життя. І хай би як пафосно це не звучало, але народ не помилився у своїх надіях. Учора лідери «Нашої України» та БЮТі — Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко — в урочисто-святковій атмосфері підписали угоду про створення «Сили народу». Саме так називатиметься коаліція двох (поки що) політичних сил, які віднині «офіційно» йтимуть до перемоги на виборах разом.

Хто протистоїть страйкуючим студентам?

У сквері біля пам'ятника Шевченку вже стоять не три, як на початку акції, а двадцять два намети страйкуючих студентів, про яких розповідала «УМ». Себто студенти активізуються. Не сплять і їхні опоненти — явні та таємні. Представники влади починають шукати грунтовніші аргументи на користь об'єднання і вже самі, як було в останньому телеефірі місцевого телебачення, вказують на деякі помилки, що допускаються у процесі.

«Правда» про редактора «Правди»:

Скандал, пов'язаний з оприлюдненням у пресі витягів документів зі «справи Гонгадзе», набирає обертів. Певна частина українського політикуму, як-от Президент Леонід Кучма та Голова Верховної Ради Володимир Литвин (особи, як відомо, причетні до «справи Гонгадзе») уже встигли заявити: «злив» інформації про найрезонансніше для українців розслідування пов'язаний із тим, що на носі виборча кампанія. У Кучми та Литвина є своя мотивація для таких заяв. Але в даному випадку, як і свого часу під час розгортання «касетного скандалу», важливо не ХТО оприлюднює, а ЩО оприлюднюється.

Останній день — найважчий?

Останній день — найважчий?

Сьогодні всі представники народу України, які за віком підпадають під категорію «виборець звичайний», мають останню нагоду набрати у груди побільше повітря перед тим, як країна пірне у величезну калюжу під назвою президентські вибори. Щоправда, попри те, що виборча кампанія стартує вже завтра, основний її етап розпочнеться таки в неділю: саме цього дня, згідно з «Календарним планом основних організаційних заходів з підготовки та проведення виборів Президента України 31 жовтня 2004 року», розпочинається етап висування кандидатів на посаду глави держави. І потенційні учасники «мега-перегонів» уже готові до старту.

Виборчий процес — це теж вирок

«Учора мені подарували солдатську каску. Я її приміряв і сказав, що Національна спілка журналістів до виборів готова», — так почав свій виступ на ІІІ Форумі журналістів «За прозорі вибори» голова НСЖУ Ігор Лубченко. За словами Ігоря Федоровича, він приїхав на вчорашнє медіа-зібрання просто від побитого редактора опозиційної буковинської газети «Час» Павла Кобевка, і це вже третій напад на журналіста за період, наближений до виборчої кампанії. Що ж буде далі?

Зустрінемося в «Центрі»

Зустрінемося в «Центрі»

Учора депутатську групу «Центр» поповнили аж троє парламентаріїв. Тим самим вони підтвердили слова «центристів» про те, що група надалі розширюватиметься, і звели нанівець сподівання тих політиків, які уже потирали руки, чекаючи, коли «Центр» розвалиться (як відомо, кілька тижнів тому ця група могла розпастися за відсутності необхідної кількості членів). «Новачками» гордого і наразі справді незалежного депутатського об'єднання стали Станіслав Сташевський, Віктор Мусіяка та Володимир Сивкович. Ці троє депутатів у Верховній Раді мали репутацію тих, хто не йде на особливі конфлікти ні з пропрезидентським табором, ні з опозиційним.