Україна зробила кілька вдалих кроків для того, щоб знищити у росіянах спокусу Тузлою, щоб, власне, закрити «тузлинську проблему» з користю для себе. По-перше, берег із боку російської дамби вже почали вбирати у бетон, аби врятувати його від фатального розмивання морською хвилею, яка загрожувала взагалі розділити Тузлу на дві частини. По-друге, з ініціативи міністра транспорту Георгія Кірпи вирішено прокласти між островом та російською дамбою судноплавний канал, що унеможливить продовження будівництва дамби і дасть додаткові кошти в держбюджет від лоцманських зборів за прохід суден. Таким чином Україна, не чекаючи розвитку ситуації (бо ж відомо: якщо на ситуацію не впливати, вона має огидну схильність перетворюватися з поганої на дуже погану), починає втілювати свій план вирішення «тузлинської проблеми».