Інцидент, який обговорює сьогодні чи не весь Тернопіль, стався ще під час Великодніх свят біля одного з головних храмів міста. Все почалося з того, що пішохідною зоною раптом почали на неприпустимій швидкості «літати» туди–сюди дві іномарки. В цей час містом прогулювалось двоє відомих спортсменів — плавець–олімпієць Олександр Волинець та призер юніорського чемпіонату світу з біатлону Олександр Починок. Останній зробив водіям–хуліганам зауваження, у відповідь на що ті спочатку нахамили (при цьому вони не приховували, що впізнали відомого спортсмена), відтак полізли в бійку. До слова, за інформацією з неофіційних джерел, це були двоє «мажорів» — сини відомого бізнесмена, близького до «провладної» партії.

Про кількамісячний непримиренний конфлікт між мером райцентру Збараж та більшістю депутатів міськради — зі скандалами, судами і шарпаниною — «УМ» уже писала. Позавчора ж суперечка продовжилася комічним інцидентом: депутати були змушені провести засідання сесії у фойє міськради, оскільки збаразький голова здав сесійну залу... в оренду заїжджим торговцям передвеликоднього краму.

Учора в лісі неподалік хутора Лози, що у Бережанському районі, відбувся незвичайний урочистий захід — вшанування 51–ї річниці останнього зафіксованого істориками бою Української повстанської армії. 14 квітня 1960 року проти трьох підпільників–ОУНівців — Петра Пасічного, його дружини Марії Пальчак та Олега Цетнарського — радянська влада застосувала сили цілого мотодивізіону МВД. Про операцію «боївки Петра» у 1953—54 роках повідомляли навіть радіостанції «Голос Америки» та «Свобода», а кадебісти полювали за націоналістами в тамтешніх густих лісах не один рік. Але цього разу сміливцям не вдалося оминути засідки й вирватися з оточення кількох сотень ворогів. Доки могли, вони оборонялися.

В обласному центрі почала діяти народна «Школа писанкарства», ініційована тернопільським осередком всеукраїнської молодіжної організації «Молода Просвіта». Як повідомив «УМ» її голова Святослав Абрам’юк , мета дійства — популяризація однієї з найдавніших українських традицій, причому всіх охочих не тільки навчатимуть різним технікам розмальовування великодніх українських писанок, а й знайомитимуть зі значенням відтворюваної символіки та історією писанкарства.

Добротну двоповерхову будівлю чи не найстарішого і чи не єдиного донині діючого в Тернополі кінотеатру «Перемога», розташованого в центрі міста, очікують великі переміни. Цей кінотеатр упродовж багатьох останніх років переживав не найкращі часи. Фільми нерідко доводилося «крутити» і для якогось десятка глядачів. Виживати комунальному підприємству допомагала перманентна здача в оренду великого фойє на першому поверсі, яке облюбували для так званих виставок–продажів заїжджі підприємці. Відтак культурний заклад почав усе більше асоціюватися у тернополян із торгівлею, а нещодавно в його підвалі «завівся» ще й бар із красивою назвою «Золотий дукат»...

В останніх коментарях для ЗМІ щодо ймовірних причин «кислотного замаху» на нього в Києвi екс–«губернатор» Тернопільщини Юрій Чижмарь прозоро натякав на «тернопільський слід» у цій кримінальній справі. Постраждалий висловив припущення, що до злочину може бути причетне колишнє керівництво тернопільської міліції, з яким у нього був затяжний конфлікт iз дуже серйозними взаємними звинуваченнями («УМ» давала серію публікацій iз цього приводу). Зокрема, Чижмарь нагадав, що, будучи головою Тернопільської облдержадміністрації, інформував Міністерство внутрішніх справ про низку зловживань у місцевих правоохоронних органах, тому, мовляв, дуже можлива помста.

Із героєм цього матеріалу ми знайомі давно — доводилося і працювати в одній структурі, і жити по–сусідству в одному під’їзді тернопільської багатоповерхівки. І завжди, як завдяки власним спостереженням та висновкам, так і відгукам оточуючих, я знала, що Віталій Сороколіт — чоловік розумний та інтелігентний, порядний і принциповий. А віднедавна — так просто пишаюся особистим знайомством з людиною, яка в умовах нашого правового безміру і традиційної громадянської безхребетності проявила таку сміливість, твердість і наполегливість у відстоюваннi власної честі і гідності та загальної справедливості. І апогеєм цього можна вважати те, що сталося 21 лютого цього року на засіданні Гусятинського (Тернопільська область) районного суду. Саме на ньому підприємця Віталія Сороколіта за клопотанням прокурора звільнили від кримінальної відповідальності, яка «висіла» над ним довгих три роки і загрожувала великим строком позбавлення волі. Посадовець прокуратури послався на те, що у грудні минулого року в раніше винятково кримінальній 212–й статті, за якою звинувачувався підсудний, були внесені зміни в 4–й пункт, згідно з яким особа, яка вже сплатила податки та компенсувала державі шкоду від несвоєчасності їх сплати, звільняється від кримінальної відповідальності. І ось коли все нарешті начебто вирішилось позитивно, Віталій Сороколіт тут же на суді відразу заявив, що... відхиляє згадане клопотання прокурора і оскаржуватиме відповідне рішення суду.

У західних областях України до боротьби з пияцтвом активно долучається греко–католицька церква. Ще у 2006 році у складі Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я УГКЦ було створено міжєпархіальну підкомісію «За тверезість життя», діяльність якої спрямована саме на подолання алкогольної залежності в суспільстві.

Початок останньої сесії Збаразької міської ради на Тернопільщині переріс у скандал з потасовкою між мером–«регіоналом» та депутатами–«свободівцями», в результаті чого обидві сторони звернулися з відповідними заявами до правоохоронних органів. За версією офіційного сайту обласної організації Партії регіонів, представники «Свободи» вчинили напад на міського голову Збаража Михайла Бочарова через те, що він забороняв їх однопартійцю роздавати в залі листівки наклепницького змісту. Як стверджується у розповсюдженій «регіоналами» інформації, «під час нападу міському голові завдано значних тілесних ушкоджень, пошматовано одяг. Із травмами та високим артеріальним тиском Михайла Бочарова доправлено до лікарні та госпіталізовано».

Уже з наступного навчального року в Тернополі з ініціативи міського голови Сергія Надала відкриється новий навчальний заклад. Католицька школа, стержнем навчання у якій будуть передусім духовність та християнська мораль, буде створена на базі звичайної. Всі предмети також вивчатимуться за загальною шкільною програмою, але будуть і відповідні додаткові. Водночас є намір зробити заклад елітним, тобто таким, де кількість учнів буде значно меншою, нiж у звичайнiй середнiй школi, а якість освіти — вищою. Особливим має бути і склад педагогів — добиратимуть не просто фахівців, а людей високодуховних.